Володимир Сосюра. Співець донецького краю.
⠀
Остап Вишня. «Поет полювання» (М. Рильський). Король українського тиражу. Чародій сміху.
⠀
Микола Куліш. Куліш-драматург – «талант світового масштабу» (Юрій Смолич).
⠀
Богдан-Ігор Антонич. «Антонич був хрущем і жив на вишнях» (про самого себе).
⠀
Олександр Довженко. Перший поет кіно. Чарлі Чаплін сказав, що слов’янство поки що дало світові в кінематографі одного великого митця, мислителя й поета – Олександра Довженка.
⠀
Андрій Малишко. «Митець глибокого патріотичного почуття» (О.Гончар). Солов’їне серце України.
⠀
Василь Симоненко. «Витязь молодої української поезії» (О.Гончар). Поет пробудженої совісті.
⠀
Олесь Гончар. Патріарх української літератури. «Всесвітній інтелектуал 1992 – 1993 років» (Міжнародний біографічний центр у Кембриджі).
⠀
Григір Тютюнник. Майстер художньої деталі. «Один із найвидатніших наших новелістів» (В.Шевчук)
⠀
Василь Стус. «Різьбяр власного духу» (І.Дзюба).
⠀
Іван Драч. Сонячний поет.
⠀
Ліна Костенко. Цитадель духу.
⠀
Іван Багряний сказав: «Людина – це найвеличніша з усіх істот. Людина – найнещасливіша з усіх істот. Людина – найпідліша з усіх істот. Як тяжко з цих трьох рубрик вибрати першу для доведення прикладом».
⠀
Євген Маланюк. «Український Одіссей» (Ю.Тарнавський). «Імператор залізних строф
Маруся Чурай. Дівчина з легенди, що мешкала в Полтаві. Українська Сапфо.
⠀
Григорій Сковорода. Мандрівний філософ. Український Сократ. Український Езоп.
Автор ідеї «спорідненої» («сродної») праці.
⠀
Іван Котляревський. "Коперник українського слова" (М. Рильський). Зачинатель нової української літератури.
⠀
Григорій Квітка-Основ’яненко. Батько української прози.
⠀
Тарас Шевченко. Великий Кобзар. Основоположник нової української літератури. Пророк. Будитель нації.
⠀
Іван Нечуй-Левицький. «Колосальне всеобіймаюче око України», «Великий артист зору» (І.Франко).
⠀
Панас Мирний. «Перший симфоніст української прози» (О.Гончар).
Корифей української прози. Суворий літописець епохи.
⠀
Іван Карпенко-Карий. Один із батьків новочасного українського театру. Корифей українського театру.
⠀
Іван Франко. Великий Каменяр. Український Мойсей. Титан праці.
⠀
Михайло Коцюбинський. Сонцепоклонник.
⠀
Ольга Кобилянська. «Пишна троянда в саду української літератури» (М. Старицький). Буковинська орлиця. Гірська орлиця. «Мисткиня, яка мала сміливість випередити час».
⠀
Леся Українка. «Чи не єдиний мужчина на всю новочасну соборну Україну» (І.Франко).
Дочка Прометея. Співачка досвітніх огнів.
⠀
Василь Стефаник. Майстер психологічної новели.
«…як коротко, сильно і страшно пише ця людина» (Максим Горький).
⠀
Микола Вороний. Співець краси. Олександр Олесь. «Бард національного відродження» (Максим Горький)
⠀
Григорій Сковорода. Мандрівний філософ. Український Сократ. Український Езоп.
Автор ідеї «спорідненої» («сродної») праці.
⠀
Іван Котляревський. "Коперник українського слова" (М. Рильський). Зачинатель нової української літератури.
⠀
Григорій Квітка-Основ’яненко. Батько української прози.
⠀
Тарас Шевченко. Великий Кобзар. Основоположник нової української літератури. Пророк. Будитель нації.
⠀
Іван Нечуй-Левицький. «Колосальне всеобіймаюче око України», «Великий артист зору» (І.Франко).
⠀
Панас Мирний. «Перший симфоніст української прози» (О.Гончар).
Корифей української прози. Суворий літописець епохи.
⠀
Іван Карпенко-Карий. Один із батьків новочасного українського театру. Корифей українського театру.
⠀
Іван Франко. Великий Каменяр. Український Мойсей. Титан праці.
⠀
Михайло Коцюбинський. Сонцепоклонник.
⠀
Ольга Кобилянська. «Пишна троянда в саду української літератури» (М. Старицький). Буковинська орлиця. Гірська орлиця. «Мисткиня, яка мала сміливість випередити час».
⠀
Леся Українка. «Чи не єдиний мужчина на всю новочасну соборну Україну» (І.Франко).
Дочка Прометея. Співачка досвітніх огнів.
⠀
Василь Стефаник. Майстер психологічної новели.
«…як коротко, сильно і страшно пише ця людина» (Максим Горький).
⠀
Микола Вороний. Співець краси. Олександр Олесь. «Бард національного відродження» (Максим Горький)