Блог створений для надання практичної допомоги моїм учням та їхнім батькам, методичної допомоги колегам та обміну досвідом і корисною інформацією з усіма шанувальниками української словесності
неділя, 10 жовтня 2021 р.
Подкасти
http://osvita.ua/test/training/ukr-literature/?fbclid=IwAR062JnW2lBeBzGryz_uWSCiQPzjUtkFrZdTM4KhgLAQ6QAseZ17-HGfObs
ОПОРНІ ТАБЛИЦІ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЗНО
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ КОЛЕДЖ
ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙ
ОПОРНІ ТАБЛИЦІ
ДЛЯ
ПІДГОТОВКИ ДО ЗНО
з української літератури
Розробник: Волкова Лілія
Володимирівна – викладач української мови та літератури Харківського коледжу Державного
університету телекомунікацій.
Збірник
опорних таблиць укладено відповідно до чинної програми з української літератури для закладів
загальної середньої освіти. У ньому представлено розвиток літературного процесу від давнини до
сьогодення у найвизначніших персоналіях, вершинних творах, провідних художніх
напрямах і стилях.
Дидактичні матеріали рекомендовано
для якісної підготовки студентів І-ІІ курсів до складання ЗНО й усім, хто
цікавиться літературою й бажає підвищити рівень знань.
Рекомендовано й затверджено на
засіданні циклової комісії соціально-гуманітарних дисциплін та фізичного
виховання.
Протокол від ______ жовтня
2020 року №
Голова циклової комісії _________
(О.І. Мартинець)
(підпис) (прізвище та
ініціали)
ЗМІСТ
ПЕРЕДМОВА…………………………………………….……………………………….. |
4 |
РОЗДІЛ І. ОСОБЛИВОСТІ ХУДОЖНІХ ТВОРІВ |
5 |
«Географія» творів (місце описаних
подій)……………………………….…….. |
5 |
Епіграфи …………..…………………………………………………………………..… |
5 |
Присвяти …………..………………………………………………………………..…… |
6 |
Час дії………………………………………………………………………………………. |
6 |
Закохані пари та любовні трикутники…………………………………………… |
6 |
Літературні родини………………………………………………………………..…… |
7 |
Автор. Твір. Головні Персонажі…………………………………………………….. |
7 |
Узагальнена таблиця (розвиток літератури від давнини до сьогодення).. |
9 |
РОЗДІЛ ІІ. КОРОТКІ ВІДОМОСТІ ПРО ПИСЬМЕННИКІВ……………………. |
13 |
Висловлювання про митців ………….…………………………………………….. |
13 |
Псевдоніми та справжні прізвища ………………………..……………...……… |
14 |
Факти з біографії……………………………………………………………………….. |
14 |
РОЗДІЛ ІІІ. ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………… |
15 |
Основні стильові напрями, течії……………………………………………………. |
15 |
Літературні угруповання кін ХІХ – поч. ХХІ ст…………………………………. |
17 |
РОЗДІЛ ІV. ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ………………………………………………….... |
18 |
Художні засоби………………………………………………………………………….. |
19 |
Короткий словник літературознавчих термінів………………………………… |
21 |
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………..…………... |
26 |
ПЕРЕДМОВА
Одним з
важливих і непростих випробувань, яке треба пройти старшокурсникам, є зовнішнє
незалежне оцінювання. Це перевірка
здобутих знань й своєрідний підсумок
їхньої тривалої роботи, який вимагає ґрунтовної та системної підготовки.
Добірка
матеріалів з української літератури у формі структурованих опорних таблиць допоможе повторити та систематизувати
знання студентів, зокрема простежити історію розвитку мистецтва слова від
давнини до сьогодення, опанувати базовими теоретико-літературними поняттями,
виробити навички аналізу художніх творів.
Опорні таблиці передбачають
не просто зорове пред'явлення матеріалу, але й певне групування, систематизацію
великого обсягу інформації.
Допоміжні
дидактичні матеріали сприятимуть швидкому засвоєнню ключових факторів: авторів,
програмових творів, персонажів тощо.
Систематична навчально-тренувальна робота з таблицями матиме
позитивний результат – одержання високих балів на тестуванні. Студенти зможуть
обирати найголовніше, орієнтуватися у великому потоці інформації.
У збірнику лаконічно й доступно подано довідковий матеріал з курсу української
літератури; інформація узагальнена для швидкого запам’ятовування й кращого
розуміння художніх текстів.
короткий словник
літературознавчих понять, в якому містяться основні терміни.
Теоретичний
матеріал укладений відповідно до чинної навчальної програми з української
літератури й нової програми до ЗНО-2020; студенти можуть використовувати його
під час проведення занять для навчального тестування, контрольних робіт, а
також для додаткової самостійної роботи у позааудиторний час.
«ГЕОГРАФІЯ» ЛІТЕРАТУРНИХ ТВОРІВ
Твір та
автор |
Місце описаних подій |
«Ой, Морозе, Морозенку» |
Савур-могила |
«Чи не той то, Хміль» |
Жовті Води (Золотий Брід) |
«Ой летіла стріла» |
Вдовине поле |
«Повість минулих літ» |
Київ, Вишгород |
«Слово про похід Ігорів» |
Половецька
земля, р. Каяла, Путивль |
«Енеїда» І. Котляревський |
Карфаген |
«Наталка Полтавка» І.
Котляревський |
Село на Полтавщині |
«Сон» Т. Шевченко |
Україна, Сибір, Петербург |
«Чорна рада» П. Куліш |
Хутір Хмарище, Київ, Ніжин |
«Хіба ревуть воли, як ясла
повні» П. Мирний |
Піски |
«Кайдашева сім’я» І.
Нечуй-Левицький |
Семигори, Біївці, Київ |
«Мойсей» І. Франко |
Пустеля, Близький Схід |
«Захар Беркут» І. Франко |
Тухольщина, Карпати |
«Intermezzo» М. Коцюбинський |
Кононівка |
«Тіні забутих предків» М.
Коцюбинський |
Карпати, р. Черемош |
«Я (Романтика)» Микола
Хвильовий |
Палац шляхтича |
«Камінний хрест» В. Стефаник |
Галицьке село |
«Зачарована Десна» О.
Довженко |
Сосниця, р.
Десна |
«Мина Мазайло» М. Куліш |
Харків |
«Лісова пісня» Леся Українка |
Ліс на Волині |
«Сом», «Моя автобіографія» Остап
Вишня |
Харківщина, р. Оскіл |
«Тигролови» І. Багряний |
Зелений клин, Сибір, тайга, Уссурійський
край, Хабаровськ |
«Модри Камень» О. Гончар |
Чесько-Словенська Республіка |
«Маруся Чурай» Л. Костенко |
Полтава, Київ |
«Місто» В. Підмогильний |
Київ |
ЕПІГРАФИ
«Сон» |
«Дух істини світ не може
прийняти, якщо не бачить, не знає його» з Євангелія |
«І мертвим, і живим…» |
Колись хтось каже: «Я люблю
Бога», а брата свого ненавидить – неправду мовить». Соборне послання Іоанна |
«Місто» |
1. «Шість прикмет має
людина: трьома подібна вона на тварину, а трьома на янгола…» Талмуд 2. «Як можна бути вільним,
Евкріте, коли маєш тіло? А. Франс |
«Майстер корабля» |
«О корабле, тебе вже манить
хвиля моря?» (Горацій). «Забирайте ж із собою в
путь, виходячи з м’яких юнацьких літ до суворої мужності – забирайте із собою
всі людські порухи, не залишайте їх на дорозі» (М. Гоголь) |
«Уривок з поеми» |
«Я син цієї раси» (Еміль Верхарн) |
«Захар Беркут» |
«Діла давно минулих літ, Казки старовини глухої…» (О. Пушкін) |
ПРИСВЯТИ
Т. Шевченко «Катерина» |
В.А. Жуковському |
Т. Шевченко «Кавказ» |
Якову де Бальмену |
М. Коцюбинський «Intermezzo» |
Кононівським полям |
М. Хвильовий «Я (Романтика)» |
«Цвітові яблуні» М. Коцюбинського |
Гр. Тютюнник «Три зозулі з поклоном» |
Любові Всевишній |
Остап Вишня “Мисливські усмішки” |
Максиму Рильському |
ЧАС ДІЇ
«Чи не той то Хміль» |
1648-1654 рр. |
«Слово про похід
Ігорів» |
1185 р. |
«Повість минулих
літ» уривок про помсту Ольги |
945-946 р. |
«Чорна рада» |
1663 р. доба Руїни |
«Захар Беркут» |
1241 р. |
«Кайдашева сім’я» |
ІІ пол. ХІХ ст. пореформлена доба |
«Хіба ревуть воли,
як ясла повні?» |
ХІХ ст. |
«Intermezzo» |
1900-ті р. |
«Лісова пісня» |
весна-літо-осінь-початок зими |
«Пам’яті тридцяти» |
1918 р. |
«Я (Романтика)» |
1920-ті рр. ХХ ст. |
«Місто» |
1920-ті рр. ХХ ст. |
«Мина Мазайло» |
1920-ті рр. ХХ ст. |
«Тигролови» |
1930-ті рр. ХХ ст. |
Ігор – Ярославна |
«Слово про похід Ігорів» |
Еней – Дідона |
«Енеїда» |
Петро – Наталка
Полтавка |
«Наталка Полтавка» |
Петро Шраменко –
Леся Черевань |
«Чорна рада» |
Москаль-Іван –
Катерина |
«Катерина» |
Максим –
Мирослава |
«Захар Беркут» |
Чіпка Варениченко – Галя Гудзь |
«Хіба ревуть воли, як ясла повні?» |
Лаврін Кайдашенко – Мелашка Балаш; Карпо Кайдашенко – Мотря Довбиш |
«Кайдашева сім’я» |
Микола Гуляницький – Марися Боруля |
«Мартин Боруля» |
Іван Палійчук – Марічка
Гутенюк |
«Тіні забутих предків» |
Мокій Мазайло –
Уля Розсоха |
«Мина Мазайло» |
Григорій
Многогрішний – Наталка Сірко |
«Тигролови» |
Солдат-розвідник
– Тереза |
«Модри Камень» |
|
|
Мавка – Лукаш – Килина |
«Лісова пісня» |
Степан Радченко – Надійка – Зоська – Рита |
«Місто» |
Маруся Чурай –
Гриць Бобренко – Галя Вишняківна |
«Маруся Чурай» |
Софія – Михайло –
Марфа |
«Три зозулі з поклоном» |
Черевані, Шрами |
«Чорна рада» |
Вовки, Беркути |
«Захар Беркут» |
Палійчуки, Гутенюки |
«Тіні забутих предків» |
Гуляницькі, Борулі |
«Мартин Боруля» |
Вареники, Чупруненки |
«Хіба ревуть воли, як ясла повні?» |
Кайдаші, Довбиші, Балаші |
«Кайдашева
сім’я» |
Дідухи |
«Камінний хрест» |
Гніді |
«Місто» |
Сірки, Морози |
«Тіні забутих предків» |
Вишняки, Бобренки |
«Маруся Чурай» |
Яркові |
«Три зозулі з поклоном» |
АВТОР – ТВІР –
ГОЛОВНІ ПЕРСОНАЖІ
Автор |
Твір |
Головні персонажі |
|
«Слово про похід Ігорів» |
Князі Ігор,
Святослав і Всеволод; Ярославна – дружина Ігоря; половці Овлур, Гзак, Кончак |
Іван Котляревський |
«Енеїда» |
Еней – троянський
цар, Анхіз та Венера –батьки. Низ та Евріал – троянські воїни. Дідона –
цариця Карфагена, Турн, Свілла, Еванд, Палант; Зевс, Еоп, Нептун |
Іван Котляревський |
«Наталка Полтавка» |
Наталка Полтавка,
її коханий Петро, мати Горпина
Терпилиха, возний Тетерваковський, виборний Макогоненко, бурлака Микола |
Тарас Шевченко |
«Катерина» |
Катерина, її
батьки, син – байстрюк Івась, офіцер-москаль Іван |
Пантелеймон Куліш |
«Чорна рада» |
Гетьман Павло
Тетеря, полковник Яким Сомко, полковник Васюта Золотаренко, гетьман Січі Іван
Брюховецький, полковник Шрам, його син
Петро Шраменко, козак Михайло Черевань, його дружина Меланія й дочка Леся
Череванівна, курінний отаман Кирило Тур |
Іван Нечуй-Левицький |
«Кайдашева сім’я» |
Маруся й Омелько
Кайдаші, Карпо й Лаврін – сини, Мотря й Мелашка – невістки, баба Палажка |
Панас Мирний |
«Хіба ревуть воли, як ясла повні?» |
Чіпка
Варениченко, його мати Мотря, баба Оришка, батько Іван Вареник (Притика,
Остап Хрущ), Грицько Чупруненко – друг дитинства, його дружина Христя,
москаль Максим Ґудзь, його дружина Явдоха й дочка Галя; «друзі»: Матня,
Лушня, Пацюк; пани Польські |
Іван
Карпенко-Карий |
«Мартин Боруля» |
Мартин Боруля – заможний хлібороб, Палажка – його
жінка, Марися – дочка; Степан – син; Гервасій Гуляницький – друг Мартина,
багатий шляхтич, його син Микола; реєстр Націєвський, Трандалєв |
Іван Франко |
«Захар Беркут» |
Захар Беркут – старійшина, Максим Беркут – його
наймолодший син; боярин Тугар Вовк, його дочка Мирослава; Бурунда –
монгольський командир |
«Мойсей» |
Мойсей, князь конюхів Єгошуа; Єгова (Бог), єврейський
народ, супротивники: Датан, Авірон; Азазель – демон пустелі |
|
Михайло
Коцюбинський |
«Тіні забутих
предків» |
Іван Палійчук, його кохана Марічка Гутенюк, дружина
Палагна, сусід-мольфар Юра; щезник, нявка, чугайстир |
«Intermezzo» |
Моя утома, Ниви в червні, Сонце, Три білих вівчарки
(Оверко, Пава, Трепов), Зозуля, Жайворонки, Залізна рука міста, Людське горе |
|
Василь Стефаник |
«Камінний хрест» |
Іван Дідух, його дружина Катерина (Іваниха), їхні сини,
кум Михайло, селяни |
Ольга Кобилянська |
«Valse melancolique» |
Софія, Марта, Ганна |
Леся Українка |
«Лісова пісня» |
Лукаш, його мати, дядько Лев, Килина, діти Килини;
Мавка.ю Лісовик, Перелесник, Водяник, Русалка Польова, Злидні, Той, що греблі
рве. |
Микола Хвильовий |
«Я (Романтика)» |
Головний герой «Я»,
мати, доктор Тагабат, Андрюша, дегенерат |
Валер’ян
Підмогильний |
«Місто» |
Степан Радченко, Надійка – дівчина з села; Тамара
Василівна (Мусінька), її чоловік Лука
Гнідий та син Максим; городянка Зоська
Голубовська; балерина Рита; студент Борис (товариш Степана); літературний
критик Михайло Світозаров (протитип Миколи Зерова); поет Вигорський (прототип
Євгена Плужника) |
Юрій Яновський |
«Майстер корабля» |
То-Ма-Кі (Яновський,
Сев Довженко), режисер Сев, матрос Богдан, Тайах – балерина – Іта Пензо,
директор, хазяїн трамбака |
Остап Вишня |
«Моя автобіографія» |
Павло (герой-оповідач), його батько й мати, учитель
Іван Максимович, бариня |
«Сом» |
Оповідач, дід Панько |
|
Микола Куліш |
«Мина Мазайло» |
Мина Мазайло – службовець, його дружина Килина
(Мазайлиха), діти – Мокій та Рина; тітка Мотя (Мотрона Розторгуєва); дядько
Тарас; подруга Рини – Уля Розсоха; Баронова-Козино – учителька |
Олександр
Довженко |
«Зачарована
Десна» |
Сашко (у новелах) і Олександр Довженко (в авторських
відступах), Одарка Єрмолаївна – його мати, Петро Семенович – батько, дід
Семен, прабаба Марусина |
Олесь Гончар |
«Модри Камень» |
Радянський солдат-оповідач, його товариш Ілля, Тереза,
її мати, словацькі вояки |
Григір Тютюнник |
«Три зозулі з
поклоном» |
Студент-оповідач, його батьки – Михайло й Соня (Софія);
їхні сусіди – Марфа й Карпо Яркові; поштар Левко |
Ліна Костенко |
«Маруся Чурай» |
Маруся Чурай її батько Гордій та мати Чураїха; Гриць
Бобренко, його мати Бобренчиха; Галя Вишняківна, її батько Вишняк; полковий
обозний Іван Іскра; полковник Мартин Пушкар, козак Лесько Черкес, війт Семен
Горбань |
Іван Багряний |
«Тигролови» |
Григорій Многогрішний – інженер-аваітор; родина Сірків: Наталка, Гриць та їх батьки –
Денис Сірко та Сірчиха, майор НКВС Медвин |
УЗАГАЛЬНЕНА
ТАБЛИЦЯ
(від давнини до
сьогодення)
УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ |
||||||||
«Ой
Морозе, Морозенку» |
Жанр: історична пісня. Тема: героїчна смерть козака Морозенка. Дія: Савур-Могила |
|||||||
«Чи
не той то Хміль» |
Жанр: історична пісня. Тема: оспівування гетьмана Б.
Хмельницького у війні 1648-1654 |
|||||||
Маруся Чурай «Віють вітри, віють буйні» |
Жанр: лірична пісня. Тема: відтворення страждань дівчини за коханим |
|||||||
Маруся Чурай «За світ встали козаченьки» |
Жанр: козацька пісня. Тема: зображення походу козаків, розлучення хлопця з
матір’ю і коханою |
|||||||
«Дума
про Марусю Богуславку» |
Жанр: народна дума. Тема: боротьба укр. народу з турками, перебування козаків у
полоні |
|||||||
«Ой
летіла стріла» |
Жанр: народна балада. Тема: оспівування суму за вбитим стрілою вдовиним
сином. |
|||||||
ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА |
||||||||
Орнаменталізм |
||||||||
«Слово
про похід Ігорів» |
Жанр: героїчна поема (літописна повість). Тема: невдалий похід Ігоря проти половців 1185 р. |
|||||||
Монументалізм |
||||||||
«Повість
минулих літ» (уривки) |
Жанр: літопис. Тема: історія князів. влади на Русі, виникнення
писемності |
|||||||
Бароко |
||||||||
Григорій Сковорода |
«De
libertate» (про свободу) |
Вид лірики: патріотична, філософська. Тема: воля – найбільше багатство, уславлення Хмельницького,
боротьба за національного визволення |
||||||
«Всякому
місту – звичай і права» |
Вид лірики: філософсько-громадянська. Тема: сатиричне зображення панів, чиновників; викриття
суспільних вад |
|||||||
«Бджола
та Шершень» |
Жанр: літературна байка. Тема: призначення праці в житті людини, «сродна праця» |
|||||||
ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ ХІІІ-ПОЧ. ХХ СТ. |
||||||||
Класицизм |
||||||||
Іван Котляревський |
«Енеїда» |
Жанр: бурлескно-травестійна поема (6 част.). Перший твір
нової укр. літератури |
||||||
«Наталка
Полтавка» |
Жанр: соціально-побутова драма (малоросійська опера –
за автором), (2 дії). Тема: зображення життя й побуту укр. селян на
початку ХІХ ст.; вірність у коханні людей з народу. |
|||||||
Романтизм |
||||||||
Тарас Шевченко |
«Катерина» |
Жанр: соціально-побутова поема (5 розділ.) Тема: трагічна
доля матері-покритки та дитини-безбатченка |
||||||
Пантелеймон Куліш |
«Чорна рада» |
Жанр: перший історичний роман, (роман- хроніка1663 р.). Тема: зображення історичних подій у Ніжині 1663. –
доби Руїни. |
||||||
Реалізм |
||||||||
Тарас Шевченко |
«Кавказ» |
Жанр: сатирична поема. Присвята: Якову де Бальмену. Тема: зображення загарбницької війни Російськї
імперії на Кавказі. |
||||||
«Сон» |
Жанр: сатирична поема (перший твір політичної сатири).
Тема: засудження кріпосництва й самодержавства Росії. |
|||||||
«І
мертвим, і живим, і ненароддженим…» |
Жанр: ліро-епічна поема; послання. Тема: звернення до еліти, яка має дбати про свій
народ, його державність. |
|||||||
«Заповіт» |
Вид лірики: патріотична, громадянська. Тема: заклик до повалення експлуататорського ладу. |
|||||||
Іван Нечуй-Левицький «Кайдашева
сім’я» |
Жанр: соціально-побутова повість. Тема:
зображення життя українського села у пореформену добу. |
|||||||
Панас
Мирний «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» (Рудченко). Співавтор – І. Білик |
Жанр: соціально-психологічний роман (роман з народного
життя). 2-га назва – «Пропаща сила». Тема: зображення долі
правдошукача-бунтаря. Прототип –
Василь Гнидка. |
|||||||
Іван Карпенко-Карий «Мартин Боруля» (Тобілевич) |
Жанр: комедія (5 дій).
Тема: дворянство як міф про найкраще життя. |
|||||||
Іван Франко |
«Захар Беркут» |
Жанр: історична повість. Тема: боротьба проти
монголо-татарської навали 1241 р. |
||||||
«Чого
являєшся мені у сні?» |
Вид лірики: любовна (зб. «Зів’яле листя»). Тема: страждання через нерозділене
кохання. |
|||||||
«Мойсей» |
Жанр: філософська поема (пролог, 20 пісень). Тема:
смерть пророка, не визнанного народом. |
|||||||
ЛІТЕРАТУРА XX ст. |
||||||||
Модернізм |
||||||||
Михайло Коцюбинський |
«Тіні
забутих предків» |
Імпресіонізм + неоромантизм. Жанр: повість. Тема: життя гуцулів у гармонії з
природою, звичаями, традиціями. |
||||||
«Intermezzo»
(перепочинок, пауза) |
Імпресіонізм. Жанр: психологічна новела. Присвята – «Кононівським полям», перелік дійових осіб. Тема:
митець і суспільство. |
|||||||
Василь
Стефаник «Камінний хрест» |
Експресіонізм. Жанр: психологічна новела. Тема: еміграція
галицьких селян до Канади |
|||||||
Ольга Кобилянська «Valce melancolique» |
Неоромантизм. Жанр: музична новела + автобіографізм (спільне з
героїнею Софією Дорошенко). Тема: мистецтво та його вплив на людину. |
|||||||
Леся Українка (Косач) |
«Contra
spem spero!» (без надії
сподіваюсь) |
Неоромантизм. Вид лірики: медитативна,
особиста. Тема: заперечення тужливих настроїв, оптимізм. |
||||||
«Лісова
пісня» |
Неоромантизм. Жанр: драма-феєрія (пролог, 2 дії). Тема: світ
людини та світ природи в гармонії і суперечливих взаєминах. |
|||||||
Микола Вороний «Блакитна Панна» |
Символізм.
Вид лірики: пейзажна. Тема: возвеличення краси
природи |
|||||||
Олександр Олесь (Кандиба) |
«Чари
ночі» |
Символізм.
Вид лірики: любовна. Жанр: романс (став піснею). Тема: краса життя, молодість, кохання. |
||||||
«О
слово рідне! Орле скутий!..» |
Символізм. Вид лірики: філософська Жанр: медитація. Тема: любов до мови. |
|||||||
Павло Тичина |
«О
панно, Інно…» |
Символізм. Кларнетизм. Вид лірики: любовна, пейзажна. Тема: нестерпна туга
за втраченим коханням. |
||||||
«Пам'яті
тридцяти» |
Вид лірики: громадянська. Вірш-реквієм. Тема:
самопожертва молодих патріотів заради Батьківщини. |
|||||||
«Ви
знаєте, як липа шелестить…» |
Вид лірики: любовна, пейзажна. Тема: гармонія світу
природи й почуттів закоханого. |
|||||||
Максим
Рильський «У теплі дні збирання винограду…» |
Неокласицизм. Вид
лірики:
любовно-філософська. Жанр: сонет. Тема:
гімн життю та молодості. |
|||||||
Микола
Хвильовий «Я (Романтика)» (Фітільов) |
Експресіонізм. Жанр: психологічна новела. Присвята «Цвітові яблуні» Коцюбинського (пролог, 3 частини). Тема:
революційний фанатизм, роздвоєність особистості. |
|||||||
Володимир Сосюра «Любіть Україну» |
Вид лірики: патріотична лірика. Вірш-послання. Тема:
щира любов до рідної України. |
|||||||
Валер’ян
Підмогильний «Місто» |
Модернізм. Інтелектуальна проза. Жанр: перший урбаністичний (міський) роман (2 част). Тема: зображення міста й людини, яка його підкорює. |
|||||||
Юрій Яновський «Майстер корабля» |
Жанр: автобіографічний (мариністич-ний) роман (19 розділ.). Тема: море й
кіномистецтво. |
|||||||
Остап Вишня «Моя автобіографія», «Сом» (Губенко) |
Жанр: гуморески (усмішки). Засновник
жанру в укр. літ. |
|||||||
Микола Куліш «Мина Мазайло» |
Жанр: сатирична комедія «філологіч-ний
водевіль», (4 дії). Тема: зображення українізації й міщанства в
Україні. |
|||||||
Богдан-Ігор Антонич «Різдво» |
Вид лірики: філософська. Тема: таїнство різдвяного вечора; христ. + язичн.
мотиви |
|||||||
Олександр Довженко «Зачарована Десна» |
Жанр: автобіографічна кіноповість. Тема:
зображення дитинства й джерел формування митця. |
|||||||
Андрій Малишко «Пісня про рушник» |
Неоромантизм. Вид
лірики: особиста, філософська. Жанр: пісня. Тема:
материнська любов і відданість своїм дітям. |
|||||||
Василь Симоненко 60-ки |
«Ти
знаєш, що ти –людина?» |
Вид лірики: філософська. Жанр: ліричний вірш. Тема: неповторність кожної людської особистості. |
||||||
«Задивляюсь
у твої зіниці...» |
Вид лірики: патріотична, громадянська. Тема: синівська любов до рідної землі. |
|||||||
«Лебеді
материнства» |
Вид лірики: патріотична. Жанр: колискова (стала піснею). Тема: любов до матері та Батьківщини. |
|||||||
Василь
Голобородько «Наша мова» |
Вид лірики: патріотично-філософська лірика. Тема: пошана до рідної мови. |
|||||||
Олесь Гончар «Модри Камень» (Біличенко) |
Жанр: новела (5 розділ.). Тема: несподіване
кохання з першого погляду під час війни. |
|||||||
Григір
Тютюнник «Три зозулі з поклоном» 60-ки |
Жанр: новела любовна + автобіогр. Присвята «Любові всевишній». Тема: історія нещасливого
кохання. |
|||||||
Василь
Стус «Господи, гніву
пречистого…» 60-ки |
Вид лірики: філософська. Жанр:
медитація – віршова молитва |
|||||||
Іван Драч «Балада про соняшник» 60-ки |
Ліро-епос. Жанр: балада. Тема: народження людини-творця, людини-поета, роль
мистецтва |
|||||||
Дмитро Павличко «Два кольори» 60-ки |
Вид лірики: особиста, філософська. Жанр: пісня. Тема: вдячність за материнську любов;
дорога життя. |
|||||||
Ліна Костенко 60-ки |
«Страшні
слова, коли вони мовчать» |
Неоромантизм. Вид лірики: філософська лірика. Тема: значення слова в житті людини. |
||||||
«Маруся Чурай» |
Жанр: історичний роман у віршах. Тема: нещасливе кохання Марусі та Грицька на тлі життя України ХVІІ ст. |
|||||||
ТВОРИ УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ-ЕМІГРАНТІВ |
||||||||
Іван
Багряний «Тигролови» (Лозов’ягін) МУР |
Жанр: пригодницький роман з елементами
автобіографічного 1-ша назва – «Звіролови» (2 частини, 12 розділів). Тема: трагічна доля людини
в умовах тоталітарного режиму |
|||||||
Євген
Маланюк «Уривок з поеми» Празька школа |
Вид лірики: громадянська, патріотична. Епіграф: «Я син цієї породи» (Верхарн). Тема:
спогад про запорозьке козацтво; віра у світле майбутнє. |
|||||||
СУЧАСНИЙ ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС |
||||||||
Постмодернізм |
||||||||
Бачення повсякденного життя як театру абсурду, використання ігрового
стилю; іронічність, пародійність |
Юрій Андрухович,
Олександр Ірванець, Сергій Жадан, Оксана Забужко, Тарас Прохасько, Юрій
Іздрик |
|||||||
РОЗДІЛ
ІІ. КОРОТКІ ВІДОМОСТІ ПРО ПИСЬМЕННИКІВ
ВИСЛОВЛЮВАННЯ ПРО МИТЦІВ
Цитата |
Письменник |
Український Сократ. Мандрівний
філософ |
Григорій Сковорода |
Коперник українського слова |
Іван Котляревський |
«Батько» української прози |
Григорій Квітка-Основ’яненко |
Першорядна зірка в нашому
письменстві |
Пантелеймон Куліш |
Син мужика, і володар в
царстві духа. Кобзар Кріпак і велетень. |
Тарас Шевченко |
Каменяр |
Іван Франко |
Всеобіймаюче око України. Великий
артист зору |
Іван Нечуй-Левицький |
Перший симфоніст української
прози |
Панас Мирний |
Великий сонцепоклонник |
Михайло Коцюбинський |
Гірська орлиця. Пишна
троянда в саду української літератури |
Ольга Кобилянська |
Дочка Прометея. Співачка
досвітніх вогнів. |
Леся Українка |
Бетховен українського слова |
Василь Стефаник |
Основоположник української
прози ХХ ст. |
Микола Хвильовий |
Дівчина з легенди |
Маруся Чурай |
Король українського тиражу.
Поет полювання |
Остап Вишня |
Імператор залізних строф. Український
Одіссей |
Євген Маланюк |
Поет людської чистоти |
Юрій Яновський |
Бард національного
відродження |
Олександр Олесь |
Витязь молодої української
поезії |
Василь Симоненко |
Сонячний поет |
Іван Драч |
Різьбяр власного духу |
Василь Стус |
Солов’їне серце України |
Андрій Малишко |
Той, у кого ім’я викрадено |
Василь Голобородько |
ПСЕВДОНІМИ ТА
СПРАВЖНІ ПРІЗВИЩА
Псевдонім |
Справжнє прізвище |
Панас Мирний |
Панас Рудченко |
Малий Мирон, Джеджалик |
Іван Франко |
Леся Українка |
Лариса Косач |
Іван Карпенко-Карий |
Іван Тобілевич |
Григорій Квітка-Основ'яненко |
Григорій Квітка |
Микола Хвильовий |
Микола Фітільов |
Остап Вишня |
Павло Губенко |
Іван Багряний |
Іван Лозов’ягін |
Юрія Клен |
Освальд Бурґардт |
Олександр Олесь |
Олександр Кандиба |
Олег Ольжич |
Олег Кандиба |
Олесь Гончар |
Олександр Біличенко |
ФАКТИ З БІОГРАФІЇ
Письменник |
Стисла інформація |
Іван Котляревський |
Поет, драматург,
основоположник нової української літератури. |
Іван Карпенко-Карий |
Драматург, представник
«Театру корифеїв» |
Іван Франко |
Письменник, перекладач,
літературознавець |
Михайло Коцюбинський |
Письменник |
Василь Стефаник |
Письменник, член «Покутської
трійці», майстер психологічної новели, експресіоніст. |
Ольга Кобилянська |
Письменниця. |
Леся Українка |
Поетеса, драматург,
перекладач. |
Микола Вороний |
Поет, театрознавець, актор
«Театру корифеїв», символіст. |
Олександр Олесь |
Поет-емігрант, символіст. |
Павло Тичина |
Поет, засновник поняття
«кларнетизм». |
Максим Рильський |
Поет, літературознавець,
перекладач. Представник київської школи неокласиків («п’ятірного грона»). |
Володимир Сосюра |
Поет |
Богдан-Ігор Антонич |
Поет, ім’я якого в радянські
часи замовчувалося. |
Микола Хвильовий |
Засновник «ВАПЛІТЕ».
Ініціатор літературної дискусії 1925-1928 рр. |
Валер’ян Підмогильний |
Письменник, мовознавець,
перекладач. Представник «розстріляного відродження». |
Юрій Яновський |
Письменник. Один із засновників
українського кіно. |
Остап Вишня |
Письменник-гуморист.
Засновник жанру усмішки. |
Микола Куліш |
Драматург. Представник
«розстріляного відродження». |
Олександр Довженко |
Письменник. Кінорежисер.
Основоположник національного кінематографа. Заасновник жанру кіноповісті. |
Олесь Гончар |
Письменник. Публіцист. |
Григір Тютюнник |
Письменник-шістдесятник. |
Ліна Костенко |
Письменниця-шістдесятниця. |
Іван Багряний |
Письменник-емігрант. Належав
до об’єднання МУР (Мистецький український рух). |
Андрій Малишко |
Поет. Автор багатьох пісень,
що стали народними. |
Василь Симоненко |
Поет-шістдесятник. |
Дмитро Паличко |
Поет, політик, громадський
діяч. |
Василь Голобородько |
Поет. Належав до «київської
школи» |
Василь Стус |
Поет-шістдесятник. Дисидент. |
Іван Драч |
Поет-шістдесятник. |
Євген Маланюк |
Поет-емігрант. Представник
«празької школи». |
РОЗДІЛ ІІІ.
ТЕНДЕЦІЇ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ОСНОВНІ СТИЛЬОВІ
НАПРЯМИ, ТЕЧІЇ
Термін |
Ознаки |
Приклад |
Бароко XVIII ст. |
Пишність,
урочистість, складність, динамічність композиції, мінливість; цьому стилю
властиве поєднання релігійних і світських мотивів, образів, тяжіння до
різноманітних контрастів, метафоричності й алегоричності. |
«Всякому місту – звичай і права…», «Бджола та Шершень»
Г. Сковороди |
Класицизм XVII ст. (в Україні XVIII – XIX ст.) |
Увага до античних
зразків, до духовної та матеріальної культури; суворе дотримання єдності
жанрів, засобів художньої виразності; оспівування «сильних світу цього». |
«Енеїда» І.
Котляревського |
Романтизм XVIII ст
(в
Україні
– XIX ст.) |
Возвеличення особистості (сильний, яскравий герой), зображення виняткових
героїв у незвичайних обставинах, неприйняття
буденності, культ почуттів, захоплення фольклором, увага до історії, інтерес
до екзотичних картин природи та ін. |
«Катерина»
Т. Шевченка «Чорна
рада» П. Куліша |
Реалізм ХІХ ст. |
Правдиве й
усебічне відображення дійності на основі типізації життєвих явищ; соціальна
зумовленість життя людини; змалювання згубного впливу антигуманного світу на
вчинки й долю персонажа; гуманізм, співчуття, протест проти всіх форм
соціального й духовного поневолення. |
«Кайдашева сім’я» І. Нечуя-Левицького, «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного, «Мартин Боруля» І. Карпенка-Карого |
Модернізм ХХ ст. |
Термін, яким
позначають сукупність літературних напрямів, стилів, течій ХХ ст. |
|
o
імпресіонізм |
Передавання
безпосередніх вражень; зосередження уваги на психологічних мотивах вчинків
персонажа, на його внутрішньому стані; прагнення відтворити найтонші відтінки
настрою та миттєві враження; тяжіння до лаконізму прози, її ритмічності;
увага до слухових і зорових образів |
«Intermezzo М. Коцюбинського, «Я (Романтика)» М. Хвильового |
o експресіонізм |
«Нервова» емоційність,
ірраціональність, позбавлення прикрас, схильність до контрастів,
гіперболізація; герой твору відчуває біль, переживає страх за майбутнє,
перебуває в межовій ситуації (життя чи смерть). |
«Камінний хрест» В. Стефаника |
o символізм |
Є художнє осягнення за допомогою символів сутності
явищ, що перебувають за межею чуттєвого сприйняття; до основних ознак
символізму належить заміна думок, понять відповідними знаками – символами, що
мають прихований смисл; захоплення витонченою поетикою; увага до
позасвідомого, містичного з метою вирватися за межі буденного життя. |
«Блакитна панна» М. Вороного |
o неокласицизм |
Поміркованість у світогляді, гармонія і рівновага;
використання античних, міфологічних і ренесансних тем, образів і сюжетів;
культ вишуканих форм (сонет, рондель та ін.); відстороненість від прози
життя, буденних проблем. |
«У теплі дні збирання винограду» М. Рильського |
o неоромантизм |
Увага до неповторного внутрішнього світу людини;
прагнення поєднати ідеал з дійсністю; гострий конфлікт між добром і злом;
культ героїзму, активності, боротьби, сильної вольової особистості; ліризм,
звернення до фольклору, міфології, біблійної, давньої історії, екзотичних
тем. |
«Лісова пісня» Лесі Українки, «Майстер корабля» Ю. Яновського, «Модри Камень» О. Гончара |
Постмодернізм
кінець ХХ
– початок ХХІ ст. |
Гра зі словом; змішування стилів; приховане або явне
використання чужих текстів; наскрізна іронічність (де плачуть модерністи, там
сміються постмодерністи); закодованість тексту. |
Ю. Андрухович, О. Ірванець, С. Жадан, О. Забужко, В. Неборак, І. Римарук, Г. Пагутяк |
ЛІТЕРАТУРНІ
УГРУПОВАННЯ
Кінець ХІХ – початок ХХ ст. |
|||
«ПОКУТСЬКА
ТРІЙЦЯ» |
кін. ХІХ – поч.
ХХ ст. |
Покуття |
В. Стефаник, Л. Мартович, М. Черемшина |
«МОЛОДА
МУЗА» |
1906 |
Львів |
О. Луцький, В. Пачовський, П. Карманський, Твердоліб |
20-ті рр. ХХ ст. |
|||
«АСПАНФУТ» (Асоціація панфутуристів) |
1921 |
Київ |
Керівник: М. Семенко. Г. Шкурупій, О. Слісаренко, М. Ірчан, М. Бажан |
«ПЛУГ» (Спілка селянських письменників) |
1922 |
Харків |
Керівник: С. Пилипенко. А. Головко, І. Сенченко,
П. Панч |
«ГАРТ» (Спілка пролетарських письменників) |
1923 |
Харків |
Керівник: Е. Блакитний. В. Сосюра, О.
Довженко, М. Хвильовий, П. Тичина |
«ЛАНКА» |
1924 |
Київ |
В. Підмогильний, Є. Плужник,
Г. Косинка, Б. Антоненко-Давидович |
«МАРС» (Майстерня революційного слова) |
1926 |
Київ |
В. Підмогильний, Є. Плужник, Г. Косинка, І.
Багряний |
«ВАПЛІТЕ» (Вільна академія пролетарської літератури) |
1926-1928 |
Харків |
Керівник: М. Хвильовий. М. Куліш, М. Яловий, Ю. Яновський, П. Тичина та
ін. |
«ПРОЛІТФРОНТ» (Пролетарський літературний фронт) |
1930 |
Харків |
Керівник: М. Хвильовий. Г. Епік, М. Куліш, І. Момот |
«НЕОКЛАСИКИ» (п’ятірне гроно) |
поч. 20-х рр. |
Київ |
М. Зеров, М. Рильський,
М. Драй-Хмара, О. Бургардт, П. Филипович |
СПУ (Спілка письменників України) |
1932 |
|
М. Рильський, М. Бажан,
О. Гончар, Ю. Смолич, П. Загребельний |
50-70-ті рр. ХХ ст. |
|||
ШІСТДЕСЯТНИКИ |
1960-ті |
Київ |
Л. Костенко, В. Симоненко,
В. Стус, І. Драч, Д. Павличко, М. Вінграновський, Є. Сверстюк, І. Дзюба |
КИЇВСЬКА
ШКОЛА ПОЕЗІЇ |
кін. 1960-поч. 1970 |
Київ |
В. Голобородько, В. Кордун, М. Воробйов, М.
Саченко |
80-90-ті рр. ХХ
ст. |
|||
«ЛУГОСАД» (Лучук, Гончар, Садловський) |
1984 |
Львів |
І. Лучук, Н. Гончар,
Р. Садловський |
«БУ-БА-БУ» (Бурлеск-Балаган-Буфонада) |
1985 |
Львів |
Ю. Андрухович, В. Неборак, О. Ірванець |
«ПРОПАЛА ГРАМОТА» |
кін.1980- поч. 1990-х |
Київ |
Ю. Позаяк, В. Недоступ, С. Либонь |
«ЧЕРВОНА ФІРА» |
1991 |
Харків |
С. Жадан, Р. Мельників, І. Пилипчук |
«НОВА ДЕГЕНЕРАЦІЯ» |
1991-1994 |
Івано-Франківськ |
С. Процюк, І. Ципердюк, І. Андрусяк |
ТВОРЧА АСОЦІАЦІЯ «500» |
1994 |
Київ |
М. Розумний, С.
Руденко, Р. Кухарчук, А. Кокотюха |
Угруповання
емігрантів |
|||
«ПРАЗЬКА ШКОЛА» |
1920-ті |
Прага |
О. Ольжич, Є. Маланюк, О. Теліга, Л. Мосендз
Ю. Дараган, |
«МУР» (Мистецько-український
рух) |
1945-1947 |
Німеччина |
Є. Маланюк, У. Самчук, І. Багряний, Ю. Клен,
Т. Осьмачка, Ю. Косач |
«НЬЮ-ЙОРКСЬКА ГРУПА» |
1958 |
Нью-Йорк |
Б. Бойчук, Ю. Тарнавський, Е. Андієвська, П.
Килина, В. Вовк |
РОЗДІЛ ІV. ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ
ЛІТЕРАТУРНІ РОДИ Й
ЖАНРИ
РОДИ |
||
Епос |
Лірика |
Драма |
ЖАНРИ |
||
новела гумореска оповідання повість кіноповість роман |
ліричний вірш пісня сонет |
комедія трагедія трагікомедія власне драма драма-феєрія |
Ліро-епос |
|
|
дума балада історична пісня поема послання |
|
ВИДИ ЛІРИКИ
Вид лірики |
Приклад |
інтимна (особиста) |
«О панно
Інно…» П. Тичини |
громадянська (патріотична) |
«Задивляюсь
у твої зіниці..» В. Симоненка, «Любіть
Україну» В. Сосюри, «О слово
рідне, орле скутий!» О. Олеся, «Наша
мова» В. Голобородька |
філософська |
«Страшні
слова, коли вони мовчать…» Л. Костенко, «Ти знаєш,
що ти – людина?» В. Симоненка, «Різдво»
Б.-І. Антонича, «Господи,
гніву пречистого…» В. Стуса |
пейзажна |
«Блакитна
панна» М. Вороного |
ХУДОЖНІ ЗАСОБИ
Назва |
Характеристика |
Приклади |
ЕПІТЕТ |
Художнє означення, за
допомогою якого автор підкреслює певну властивість чи рису |
«Грім залізний», «береза плакуча», «синь прозора», «золотаві гори»,
«весна запашна», «сумний перелаз». |
МЕТАФОРА |
Вживання слів і
словосполучень в непрямому значенні на основі подібності. Ознаки одного явища
переносяться на інше |
«Радіє Київ рідний», «ходить осінь по траві», «час біжить», «облетіли
надії», «замовкло поле» |
ПОРІВНЯННЯ |
В основі смислова подібність
явищ, виділення певної риси предмета через зіставлення з іншим |
«Парубок, мов явір», «жовтень палає, як глід», «волошки, як небо» |
ЗВЕРТАННЯ
|
Звертання до неживих
предметів, як до живих, або до відсутніх осіб, як до присутніх |
«Спасибі, земле, за твої щедроти!» |
АЛЕГОРІЯ |
Відтворення людських
характерів в образах тварин, предметів |
Під алегоричним образом Бджоли в байці Г. Сковороди розуміємо
людину, яка працює за покликанням |
СИМВОЛ |
Заміна абстрактного або
узагальнюючого поняття конкретним образом |
Голуб – символ миру, лисиця – хитрість, осел – упертість |
ГІПЕРБОЛА |
Навмисне перебільшення рис і
можливостей людини, певної ознаки, явища |
«Твій усміх зорі всі почули», «я вже тисячу раз казав», «море сліз» |
ЛІТОТА |
Надмірне неприховане
применшення тієї чи іншої ознаки предмета |
«О принесіть, як не надію, то крихту рідної землі»; «малесенька, ледве
од землі видно» |
АНТИТЕЗА |
Протиставлення протилежних
понять, явищ, предметів |
«Ситий годного не розуміє», «вірші і проза, лід і полум’я», «думав,
доля зустрінеться – спіткалося горе» |
ОКСЮМОРОН |
Сполучення слів, що
виражають протилежні або суперечливі поняття |
«Многоголоса тиша», «правдива брехня», «веселий цвинтар», «рідна
чужина», «гіркий мед», «дзвінка тиша» |
АНАФОРА |
Повторення слова чи
словосполучення на початку віршованого
рядка; єдинопочаток |
Буду сіять барвисті квітки, Буду сіять квітки на морозі, Буду лить на них сльозт гіркі. |
ЕПІФОРА |
Повторення слова чи
словосполучення в кінці рядка |
З серця землі підіймать пласти, Чорного золота давні пласти |
АЛІТЕРАЦІЯ |
Повторення приголосних
звуків |
«Хмари хмарять хвилі – Сумно сам я, світлий сон». Тінь там тоне, тінь там десь. |
АСОНАНС |
Повторення голосних звуків |
І день іде, і ніч іде Не милуй мене шовково, ясно-соколово |
ПЕРИФРАЗ |
Усталений образний вислів |
«Місто каштанів» – Київ; «чорне золото – нафта»; Кобзар |
ГРАДАЦІЯ |
Своєрідне угруповання
визначень або за наростанням, або за ослабленням експресивно-емоційної сили |
«Найшли, налетіли, зом'яли, спалили,
побрали З собою в чужину весь тонкоголосий ясир» |
ІНВЕРСІЯ |
Непрямий, зворотний порядок
слів |
«Напружений, незламно-гордий, заліних імператор строф» |
РИТОРИЧНІ
ОКЛИКИ |
Служать для образного
вираження сильного почуття – радості, захоплення, гніву, відчаю |
«Ах скільки радості, коли ти любиш землю, Коли гармонії шукаєш у житті!» |
РИТОРИЧНІ ПИТАННЯ |
Посилюють увагу читача, не
вимагаючи від нього відповіді |
«Де голубів вільготні лети і бризки райдуги в крилі?» |
КОРОТКИЙ СЛОВНИК ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧИХ
ТЕРМІНІВ
А
Авангард (від фр. avant – спереду і
garade – передовий загін) – одна зі світонастанов модернізму, скерована на
руйнування традиційних художніх законів, форм. Відповідає атмосфері нової
(модерної) епохи, що руйнувала традиційне, розмірене існування.
Алюзія – натяк на загальновідомий факт; відсилання до певного літературного твору, історичної
події або чого-небудь іншого.
Амфібрахій – трискладова стопа з
наголосом на другому складі.
Анапест – трискладова стопа з
наголосом на третьому складі.
Б
Балада – ліро-епічний твір з драматично напруженим сюжетом. Баладі властиві
невелика кількість персонажів, підкреслена узагальненість, відсутність
деталізації, стислість у викладі матеріалу, «магічна» музичність. Балади пов'язані з народними легендами, поєднують в собі
перекази й пісні.
Бароко (від італ. вarocco – дивний,
химерний) – напрям у мистецтві XVI-XVIII ст. Для нього характерні:
декоративність, символічність, умовність, «гра розуму», контрастність.
Бурлеск – жанр гумористичної поезії, комічний ефект у якій досягається або тим, що
героїчний зміст викладається навмисне вульгарно, грубо, зниженою мовою, або,
навпаки, тим, що про буденне говориться «високим стилем», піднесено. Бурлеск
досягається також травестією.
В
Верлібр або
вільний вірш – неримований вірш, ритмічна єдність
якого ґрунтується на відносній синтаксичній завершеності рядків і на їх
інтонаційній подібності. Вільний вірш не допускає переносів.
Водевіль – невелика
п'єса, комедія, якій притаманна проста композиція, динамічний сюжет, дотепність;
розмови героїв чергуються з жартівливими піснями й танцями.
Г
Гімн – один з видів ліричної поезії: урочиста пісня (поетичний і музичний твір)
на честь якогось героя чи події.
Гротеск – сатиричний
художній прийом у літературі, заснований на явному спотворенні, перебільшенні
чи применшенні зображуваного, на поєднанні різких контрастів.
Гумореска – невелика оповідь про якусь смішну
пригоду чи рису характеру людини.
Д
Дактиль – трискладова стопа з наголосом на першому складі.
Драма – один з основних родів художньої літератури, який
відрізняється від епосу і лірики тим, що явища життя і характери героїв
розкриває не через авторську розповідь про них, а через вчинки і розмови
дійових осіб діалоги та монологи, і призначений для сценічного втілення.
Е
Екзистенціалізм (від латин. еxistentia –
існування) – напрям у літературі, предметом вивчення якого є проблема існування людини в складних
ситуаціях страждання, внутрішньої боротьби, загрози смерті, втрати близьких.
Експресіонізм (від латин. expression — вираження) – стильовий напрям у
європейському мистецтві першої третини ХХ ст. Йому притаманні підвищена
емоційність вираження почуттів, переживань, психологічного напруження, увага до
кризових, випробувальних ситуацій, символізм, гіперболізація, метафоричність
зображення.
Ж
Жанр літературний – форма, в якій проявляються основні роди літератури, тобто
епос, лірика, драма та їх різновиди. Наприклад, в епосі – билина, казка, роман, повість і т. ін.;
в драмі – трагедія, комедія.
З
Зав'язка – початковий момент у розвитку подій, зображених у
художньому творі; почасти – початок конфлікту; епізод, який визначає все
наступне розгортання дії.
Задум – творчий начерк письменника, у якому намічається основа
майбутнього твору; первинна загальна схема майбутнього твору (може не
співпадати з втіленням).
І
Ідея – узагальнююча, центральна думка твору, його сенс; те, що
хотів сказати автор.
Імпресіонізм (від франц. іmpression – враження) – стиль у літературі, який полягає у відтворенні особистих
вражень, мінливих спостережень, відчуттів, переживань від об'єктивної
реальності.
Інвектива – пряме, гостре засудження чогось.
Іронія – тонке, приховане
глузування. Як художній засіб (прийом) — особливість стилю висловлювання, що
полягає в невідповідності висловленого та його прихованого значення.
К
Кіноповість – жанр художнього твору, що поєднує ознаки кіно і повісті. Творцем жанру
кіноповісті в українській літературі є О. Довженко.
Кларнетизм – синтетичний
стиль, у якому переплелися символістська й імпресіоністична манери в єдності з
фольклорною й бароковою.
Класицизм – літературний напрям, заснований на світогляді раціоналізму (культі
розуму). В основі естетики — принцип раціоналізму та «наслідування
природі». Прямолінійне протистояння добра і зла, позитивних та негативних
персонажів. Сувора ієрархія жанрів.
Комедія – вид драми, в якій конфлікт, дія, характери, ситуації
постають у смішних, комічних формах. Комедія висміює негативні суспільні й
побутові явища, людські вади. Засобами викриття є сатиричне загострення,
карикатура, буфонада, гротеск, іронія, сарказм, гумор.
Л
Лейтмотив – деталь, конкретний образ, багато разів повторюваний,
згадуваний, який проходить через творчість письменника або окремий твір.
Лірика – один з основних родів літератури, який відображає життя
за допомогою зображення окремих думок, почуттів і переживань людини, викликаних
тими чи іншими обставинами (життя, подане в переживаннях).
Ліричний
герой – умовна дійова особа, почуття, переживання якої розкриваються
в ліричному творі.
Літературний
напрям – конкретна частина літературного процесу,
породжена творчістю представників одного художнього методу, яка
характеризується спорідненістю стильових ознак та існує в межах однієї еп
охи й нації.
М
Маргінальність (латин. marginalis – той, який перебуває
скраю, на межі) – у літературознавчому розумінні йдеться про поведінку людей,
вихідців із села, які стають міськими жителями, однак перебувають у межовому,
перехідному стані.
Метафора – троп, у
якому ознаки одного явища переносяться на інше за подібністю між ними.
Мистецька течія – спорідненість
творчих принципів митців за подібними естетичними засадами.
Модернізм (від франц. «сучасний») – основний
напрям, складний комплекс літературно-мистецьких тенденцій, що існували
наприкінці ХІХ ст. – у другій половині ХХ ст. Термін, яким позначаються
різноманітні нові течії в мистецтві нереалістичного спрямування. Модернізму
притаманні формотворчість, експериментаторство, тяжіння до умовних засобів.
Н
Неокласицизм – мистецький, літературний напрям, стилістичний принцип, який продовжує
традиції класицизму в європейському мистецтві й літературі другої половини
XVIII-ХХ ст.
Неоромантизм – стильова течія модернізму, визначальною ознакою якої є
подолання розриву між ідеалом та дійсністю.
Новела – близька до оповідання жанрова форма, яка відзначається чіткістю
зображуваних подій, несподіваністю їх розвитку та розв'язки.
О
Ода – вірш захопливого характеру
на честь якоїсь особи або події.
Оповідання – прозовий твір малого обсягу з динамічним розвитком
сюжету. Звичайно в оповіданні зображається один епізод або подія з життя героя,
тому діючих осіб в оповіданні небагато, а описувані дії протікають на невеликому,
обмеженому проміжку часу.
Оповідач – умовний образ людини, від
особи якої ведеться оповідь у літературному творі (як правило, окрема від
автора особа).
Оксюморон – троп, заснований на сполученні
логічно несумісних понять, протилежних за значенням слів, унаслідок чого
створюється несподіваний експресивний ефект (дзвінка тиша, лихо сміється)
П
Паралелізм – один із видів повтору (синтаксичного, лексичного, ритмічного);
композиційний прийом, який підкреслює зв'язок кількох елементів художнього
твору.
Повість – прозовий жанр
описово-оповідного типу, в якому життя подається у вигляді ряду епізодів з
життя героя, середня епічна форма, яка показує етап життя героя.
Поема – великий віршований твір із сюжетно-оповідною організацією, повість або
роман у віршах, багаточастинний твір, у якому зливаються воєдино епічне та
ліричне начала.
Порівняння – форма
поетичної мови, основана на порівнянні двох предметів або явищ з метою пояснити
один з них за допомогою іншого («очі, як небо, голубі», «слово — золото» тощо).
Постмодернізм – один з провідних стильових напрямів ХХ ст., для якого
характерні: гра зі словом, образом, «чужим» текстом, наскрізна іронічність.
Пролог – своєрідний
вступ до твору, в якому оповідається про події минулого, він емоційно налаштовує
читача на сприйняття.
Прототип – реально існуюча
людина, яку автор використав як модель для створення літературного персонажа, і
реальна особа або літературний персонаж, який послужив основою для створення
того чи іншого художнього образу.
Р
Реалізм – один з ідейно-художніх
напрямів у літературі й мистецтві ХІХ ст., для якого характерне прагнення до
правдивості й достовірності зображення. Основна
властивість – за допомогою типізації відбивати життя в образах, які відповідають
суті явищ самого життя.
Ремінісценція (від латин. reminiscentia – спогад) – відгомін у художньому творі
якихось мотивів, образів, деталей з відомого твору іншого автора.
Риторичне запитання – запитання, яке не передбачає відповіді; воно виступає у значенні
ствердження і посилює емоційність висловлювання.
розвиток дії – система подій, які витікають із зав'язки; походу розвитку
дії, як правило, конфлікт загострюється, а протиріччя виявляються все ясніше і
гостріше.
Розв'язка – заключний момент у розвитку дії художнього твору.
«Розстріляне
відродження» – умовна назва літературно-мистецької генерації українських
митців 1920-х – початку
1930-х років, які були репресовані більшовицьким режимом.
Роман – великий епічний твір,
у якому зображається всебічна картина життя великої кількості людей у певний період
часу або цілого людського життя, одна з великих форм епічного роду літератури.
Романтизм – літературний напрям, який показує ідеального героя, його духовний світ
та ідеали, заради яких він вступає у боротьбу.
С
Сарказм – зла і уїдлива
насмішка, вищий ступінь іронії.
Сатира – вид комічного, який найбільш нещадно висміює людську недосконалість; виражає
різко негативне відношення автора до зображуваного, має умовою висміювання
виведеного характеру або явища.
Символізм – нереалістична течія
XIX – XX ст. Основна
властивість – освоєння «речей у собі» та ідеї, які знаходяться за межами
чуттєвого сприйняття. В основі естетики – символ (він повинен замінити
конкретний образ).
Соціалістичний реалізм – основний художній напрям у радянській літературі,
який характеризується нерозривним поєднанням реалістичного зображення із соціалістичною
ідеологією.
Т
Тема – предмет зображення, люди, відносини, коло подій, яке
осмислюється у творі; те, про що оповідає автор.
Тип – образ людини, який відбив найбільш суттєві риси своєї епохи, класу,
середовища, соціальної групи.
У
Урбанізм (від латин. urbanus – міський) – зображення
великого промислового міста, його атмосфери, динаміки, способу життя.
Усмішка
– лаконічний, гумористичний твір, якому притаманні жанрові особливості
гуморески, анекдоту, фейлетону. Жанр ввів в українську літературу Остап Вишня.
Ф
Фабула – послідовність розвитку подій у творі (існують і інші тлумачення
терміна).
Фейлетон (від фр. feuilleton – лист, аркуш) – невеликий
літературно-публіцистичний твір сатиричного, викривального жанру на злободенну
тему.
Футуризм – авангардистська течія модернізму.
Х
«Химерна проза» – узагальнююча назва
прозових творів, для яких притаманні: умовні форми; фольклорна та міфологічна
основи; активна авторська позиція, яка проявляється через образ оповідача;
відсутність стильової та жанрової єдності.
Хорей – двоскладовий віршований розмір з наголосом на першому
складі.
Художня деталь – різновид художнього образу, яскрава,
промовиста подробиця, яка у творі виконує важливу роль: за її допомогою автор
наголошує на чомусь, підсилює його ідейне спрямування, порушує якусь проблему.
Ц
Цикл – об'єднання низки відносно самостійних творів у ціле
темою, спільним оповідачем, при збереженні завершеності кожного твору.
Я
Ямб – двоскладовий віршований розмір з наголосом на другому складі.
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ
ЛІТЕРАТУРИ
1.
Українська література (рівень стандарту): підруч. для 10 кл. закл. загальн.
серед. освіти / О. Авраменко, В. Пахоренко. – К.: Грамота, 2018. – 256 с.
2.
Українська література (рівень стандарту): підруч. для 10 кл. закладів загальної
середньої освіти / А.М. Фасоля, Т.О. Яценко, В.В. Уліщенко, Г.Л. Бійчук, В.М. Тименко. – К.: Педагогічна думка, 2018. –
192 с.
3.
Українська література (рівень стандарту): підруч. для 10 класу закл. заг. серед.
освіти / О.І. Борзенко, О.В. Лобусова. – Х.: Вид-во «Ранок», 2018. – 240 с.
4.
Українська література (рівень стандарту): підруч. для 11 кл. закладів загальної
середньої освіти / А.М. Фасоля, Т.О. Яценко, В.В. Уліщенко, В.М. Тименко, Г.Л. Бійчук. – К.: УОВЦ «Оріон», 2019. – 240 с.
5.
Українська література (рівень стандарту): підруч. для 11 кл. закладів
загальн. серед. освіти / О. Авраменко. –
К.: Грамота, 2019. – 256 с.
6. Українська мова та література: Довідник. Завдання в
тестовій формі: 1 ч. / О. Авраменко, М. Блажко. – К.: Грамота, 2019. – 496 с.
7. Українська
мова та література: Збірник завдань у тестовій формі: ІІ ч. / О. Авраменко.
– К.: Грамота, 2019. – 144 с.
ІНФОРМАЦІЙНІ РЕСУРСИ
1. https://pidruchnyk.com.ua/
3. http://www.ukrclassic.com.ua