МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ КОЛЕДЖ
ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙ
ОПОРНІ ТАБЛИЦІ
ДЛЯ
ПІДГОТОВКИ ДО ЗНО
з української літератури
Розробник: Волкова Лілія
Володимирівна – викладач української мови та літератури Харківського коледжу Державного
університету телекомунікацій.
Збірник
опорних таблиць укладено відповідно до чинної програми з української літератури для закладів
загальної середньої освіти. У ньому представлено розвиток літературного процесу від давнини до
сьогодення у найвизначніших персоналіях, вершинних творах, провідних художніх
напрямах і стилях.
Дидактичні матеріали рекомендовано
для якісної підготовки студентів І-ІІ курсів до складання ЗНО й усім, хто
цікавиться літературою й бажає підвищити рівень знань.
Рекомендовано й затверджено на
засіданні циклової комісії соціально-гуманітарних дисциплін та фізичного
виховання.
Протокол від ______ жовтня
2020 року №
Голова циклової комісії _________
(О.І. Мартинець)
(підпис) (прізвище та
ініціали)
ЗМІСТ
ПЕРЕДМОВА…………………………………………….………………………………..
|
4
|
РОЗДІЛ І. ОСОБЛИВОСТІ ХУДОЖНІХ ТВОРІВ
|
5
|
«Географія» творів (місце описаних
подій)……………………………….……..
|
5
|
Епіграфи …………..…………………………………………………………………..…
|
5
|
Присвяти …………..………………………………………………………………..……
|
6
|
Час дії……………………………………………………………………………………….
|
6
|
Закохані пари та любовні трикутники……………………………………………
|
6
|
Літературні родини………………………………………………………………..……
|
7
|
Автор. Твір. Головні Персонажі……………………………………………………..
|
7
|
Узагальнена таблиця (розвиток літератури від давнини до сьогодення)..
|
9
|
РОЗДІЛ ІІ. КОРОТКІ ВІДОМОСТІ ПРО ПИСЬМЕННИКІВ…………………….
|
13
|
Висловлювання про митців ………….……………………………………………..
|
13
|
Псевдоніми та справжні прізвища ………………………..……………...………
|
14
|
Факти з біографії………………………………………………………………………..
|
14
|
РОЗДІЛ ІІІ. ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………
|
15
|
Основні стильові напрями, течії…………………………………………………….
|
15
|
Літературні угруповання кін ХІХ – поч. ХХІ ст………………………………….
|
17
|
РОЗДІЛ ІV. ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………………………....
|
18
|
Художні засоби…………………………………………………………………………..
|
19
|
Короткий словник літературознавчих термінів…………………………………
|
21
|
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………..…………...
|
26
|
ПЕРЕДМОВА
Одним з
важливих і непростих випробувань, яке треба пройти старшокурсникам, є зовнішнє
незалежне оцінювання. Це перевірка
здобутих знань й своєрідний підсумок
їхньої тривалої роботи, який вимагає ґрунтовної та системної підготовки.
Добірка
матеріалів з української літератури у формі структурованих опорних таблиць допоможе повторити та систематизувати
знання студентів, зокрема простежити історію розвитку мистецтва слова від
давнини до сьогодення, опанувати базовими теоретико-літературними поняттями,
виробити навички аналізу художніх творів.
Опорні таблиці передбачають
не просто зорове пред'явлення матеріалу, але й певне групування, систематизацію
великого обсягу інформації.
Допоміжні
дидактичні матеріали сприятимуть швидкому засвоєнню ключових факторів: авторів,
програмових творів, персонажів тощо.
Систематична навчально-тренувальна робота з таблицями матиме
позитивний результат – одержання високих балів на тестуванні. Студенти зможуть
обирати найголовніше, орієнтуватися у великому потоці інформації.
У збірнику лаконічно й доступно подано довідковий матеріал з курсу української
літератури; інформація узагальнена для швидкого запам’ятовування й кращого
розуміння художніх текстів.
короткий словник
літературознавчих понять, в якому містяться основні терміни.
Теоретичний
матеріал укладений відповідно до чинної навчальної програми з української
літератури й нової програми до ЗНО-2020; студенти можуть використовувати його
під час проведення занять для навчального тестування, контрольних робіт, а
також для додаткової самостійної роботи у позааудиторний час.
РОЗДІЛ І. ОСОБЛИВОСТІ ХУДОЖНІХ ТВОРІВ
«ГЕОГРАФІЯ» ЛІТЕРАТУРНИХ ТВОРІВ
Твір та
автор
|
Місце описаних подій
|
«Ой, Морозе, Морозенку»
|
Савур-могила
|
«Чи не той то, Хміль»
|
Жовті Води (Золотий Брід)
|
«Ой летіла стріла»
|
Вдовине поле
|
«Повість минулих літ»
|
Київ, Вишгород
|
«Слово про похід Ігорів»
|
Половецька
земля, р. Каяла, Путивль
|
«Енеїда» І. Котляревський
|
Карфаген
|
«Наталка Полтавка» І.
Котляревський
|
Село на Полтавщині
|
«Сон» Т. Шевченко
|
Україна, Сибір, Петербург
|
«Чорна рада» П. Куліш
|
Хутір Хмарище, Київ, Ніжин
|
«Хіба ревуть воли, як ясла
повні» П. Мирний
|
Піски
|
«Кайдашева сім’я» І.
Нечуй-Левицький
|
Семигори, Біївці, Київ
|
«Мойсей» І. Франко
|
Пустеля, Близький Схід
|
«Захар Беркут» І. Франко
|
Тухольщина, Карпати
|
«Intermezzo» М. Коцюбинський
|
Кононівка
|
«Тіні забутих предків» М.
Коцюбинський
|
Карпати, р. Черемош
|
«Я (Романтика)» Микола
Хвильовий
|
Палац шляхтича
|
«Камінний хрест» В. Стефаник
|
Галицьке село
|
«Зачарована Десна» О.
Довженко
|
Сосниця, р.
Десна
|
«Мина Мазайло» М. Куліш
|
Харків
|
«Лісова пісня» Леся Українка
|
Ліс на Волині
|
«Сом», «Моя автобіографія» Остап
Вишня
|
Харківщина, р. Оскіл
|
«Тигролови» І. Багряний
|
Зелений клин, Сибір, тайга, Уссурійський
край, Хабаровськ
|
«Модри Камень» О. Гончар
|
Чесько-Словенська Республіка
|
«Маруся Чурай» Л. Костенко
|
Полтава, Київ
|
«Місто» В. Підмогильний
|
Київ
|
ЕПІГРАФИ
«Сон»
|
«Дух істини світ не може
прийняти, якщо не бачить, не знає його» з Євангелія
|
«І мертвим, і живим…»
|
Колись хтось каже: «Я люблю
Бога», а брата свого ненавидить – неправду мовить». Соборне послання Іоанна
|
«Місто»
|
1. «Шість прикмет має
людина: трьома подібна вона на тварину, а трьома на янгола…» Талмуд
2. «Як можна бути вільним,
Евкріте, коли маєш тіло? А. Франс
|
«Майстер корабля»
|
«О корабле, тебе вже манить
хвиля моря?» (Горацій).
«Забирайте ж із собою в
путь, виходячи з м’яких юнацьких літ до суворої мужності – забирайте із собою
всі людські порухи, не залишайте їх на дорозі» (М. Гоголь)
|
«Уривок з поеми»
|
«Я син цієї раси» (Еміль Верхарн)
|
«Захар Беркут»
|
«Діла давно минулих літ,
Казки старовини глухої…» (О. Пушкін)
|
ПРИСВЯТИ
Т. Шевченко «Катерина»
|
В.А. Жуковському
|
Т. Шевченко «Кавказ»
|
Якову де Бальмену
|
М. Коцюбинський «Intermezzo»
|
Кононівським полям
|
М. Хвильовий «Я (Романтика)»
|
«Цвітові яблуні» М. Коцюбинського
|
Гр. Тютюнник «Три зозулі з поклоном»
|
Любові Всевишній
|
Остап Вишня “Мисливські усмішки”
|
Максиму Рильському
|
ЧАС ДІЇ
«Чи не той то Хміль»
|
1648-1654 рр.
|
«Слово про похід
Ігорів»
|
1185 р.
|
«Повість минулих
літ» уривок про помсту Ольги
|
945-946 р.
|
«Чорна рада»
|
1663 р. доба Руїни
|
«Захар Беркут»
|
1241 р.
|
«Кайдашева сім’я»
|
ІІ пол. ХІХ ст. пореформлена доба
|
«Хіба ревуть воли,
як ясла повні?»
|
ХІХ ст.
|
«Intermezzo»
|
1900-ті р.
|
«Лісова пісня»
|
весна-літо-осінь-початок зими
|
«Пам’яті тридцяти»
|
1918 р.
|
«Я (Романтика)»
|
1920-ті рр. ХХ ст.
|
«Місто»
|
1920-ті рр. ХХ ст.
|
«Мина Мазайло»
|
1920-ті рр. ХХ ст.
|
«Тигролови»
|
1930-ті рр. ХХ ст.
|
ЗАКОХАНІ
ПАРИ ТА ЛЮБОВНІ ТРИКУТНИКИ
Ігор – Ярославна
|
«Слово про похід Ігорів»
|
Еней – Дідона
|
«Енеїда»
|
Петро – Наталка
Полтавка
|
«Наталка Полтавка»
|
Петро Шраменко –
Леся Черевань
|
«Чорна рада»
|
Москаль-Іван –
Катерина
|
«Катерина»
|
Максим –
Мирослава
|
«Захар Беркут»
|
Чіпка Варениченко – Галя Гудзь
|
«Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
|
Лаврін Кайдашенко – Мелашка Балаш; Карпо Кайдашенко – Мотря Довбиш
|
«Кайдашева сім’я»
|
Микола Гуляницький – Марися Боруля
|
«Мартин Боруля»
|
Іван Палійчук – Марічка
Гутенюк
|
«Тіні забутих предків»
|
Мокій Мазайло –
Уля Розсоха
|
«Мина Мазайло»
|
Григорій
Многогрішний – Наталка Сірко
|
«Тигролови»
|
Солдат-розвідник
– Тереза
|
«Модри Камень»
|
|
Мавка – Лукаш – Килина
|
«Лісова пісня»
|
Степан Радченко – Надійка – Зоська – Рита
|
«Місто»
|
Маруся Чурай –
Гриць Бобренко – Галя Вишняківна
|
«Маруся Чурай»
|
Софія – Михайло –
Марфа
|
«Три зозулі з поклоном»
|
ЛІТЕРАТУРНІ РОДИНИ
Черевані, Шрами
|
«Чорна рада»
|
Вовки, Беркути
|
«Захар Беркут»
|
Палійчуки, Гутенюки
|
«Тіні забутих предків»
|
Гуляницькі, Борулі
|
«Мартин Боруля»
|
Вареники, Чупруненки
|
«Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
|
Кайдаші, Довбиші, Балаші
|
«Кайдашева
сім’я»
|
Дідухи
|
«Камінний хрест»
|
Гніді
|
«Місто»
|
Сірки, Морози
|
«Тіні забутих предків»
|
Вишняки, Бобренки
|
«Маруся Чурай»
|
Яркові
|
«Три зозулі з поклоном»
|
АВТОР – ТВІР –
ГОЛОВНІ ПЕРСОНАЖІ
Автор
|
Твір
|
Головні персонажі
|
|
«Слово про похід Ігорів»
|
Князі Ігор,
Святослав і Всеволод; Ярославна – дружина Ігоря; половці Овлур, Гзак, Кончак
|
Іван Котляревський
|
«Енеїда»
|
Еней – троянський
цар, Анхіз та Венера –батьки. Низ та Евріал – троянські воїни. Дідона –
цариця Карфагена, Турн, Свілла, Еванд, Палант; Зевс, Еоп, Нептун
|
Іван Котляревський
|
«Наталка Полтавка»
|
Наталка Полтавка,
її коханий Петро, мати Горпина
Терпилиха, возний Тетерваковський, виборний Макогоненко, бурлака Микола
|
Тарас Шевченко
|
«Катерина»
|
Катерина, її
батьки, син – байстрюк Івась, офіцер-москаль Іван
|
Пантелеймон Куліш
|
«Чорна рада»
|
Гетьман Павло
Тетеря, полковник Яким Сомко, полковник Васюта Золотаренко, гетьман Січі Іван
Брюховецький, полковник Шрам, його син
Петро Шраменко, козак Михайло Черевань, його дружина Меланія й дочка Леся
Череванівна, курінний отаман Кирило Тур
|
Іван Нечуй-Левицький
|
«Кайдашева сім’я»
|
Маруся й Омелько
Кайдаші, Карпо й Лаврін – сини, Мотря й Мелашка – невістки, баба Палажка
|
Панас Мирний
|
«Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
|
Чіпка
Варениченко, його мати Мотря, баба Оришка, батько Іван Вареник (Притика,
Остап Хрущ), Грицько Чупруненко – друг дитинства, його дружина Христя,
москаль Максим Ґудзь, його дружина Явдоха й дочка Галя; «друзі»: Матня,
Лушня, Пацюк; пани Польські
|
Іван
Карпенко-Карий
|
«Мартин Боруля»
|
Мартин Боруля – заможний хлібороб, Палажка – його
жінка, Марися – дочка; Степан – син; Гервасій Гуляницький – друг Мартина,
багатий шляхтич, його син Микола; реєстр Націєвський, Трандалєв
|
Іван Франко
|
«Захар Беркут»
|
Захар Беркут – старійшина, Максим Беркут – його
наймолодший син; боярин Тугар Вовк, його дочка Мирослава; Бурунда –
монгольський командир
|
«Мойсей»
|
Мойсей, князь конюхів Єгошуа; Єгова (Бог), єврейський
народ, супротивники: Датан, Авірон; Азазель – демон пустелі
|
Михайло
Коцюбинський
|
«Тіні забутих
предків»
|
Іван Палійчук, його кохана Марічка Гутенюк, дружина
Палагна, сусід-мольфар Юра; щезник, нявка, чугайстир
|
«Intermezzo»
|
Моя утома, Ниви в червні, Сонце, Три білих вівчарки
(Оверко, Пава, Трепов), Зозуля, Жайворонки, Залізна рука міста, Людське горе
|
Василь Стефаник
|
«Камінний хрест»
|
Іван Дідух, його дружина Катерина (Іваниха), їхні сини,
кум Михайло, селяни
|
Ольга Кобилянська
|
«Valse melancolique»
|
Софія, Марта, Ганна
|
Леся Українка
|
«Лісова пісня»
|
Лукаш, його мати, дядько Лев, Килина, діти Килини;
Мавка.ю Лісовик, Перелесник, Водяник, Русалка Польова, Злидні, Той, що греблі
рве.
|
Микола Хвильовий
|
«Я (Романтика)»
|
Головний герой «Я»,
мати, доктор Тагабат, Андрюша, дегенерат
|
Валер’ян
Підмогильний
|
«Місто»
|
Степан Радченко, Надійка – дівчина з села; Тамара
Василівна (Мусінька), її чоловік Лука
Гнідий та син Максим; городянка Зоська
Голубовська; балерина Рита; студент Борис (товариш Степана); літературний
критик Михайло Світозаров (протитип Миколи Зерова); поет Вигорський (прототип
Євгена Плужника)
|
Юрій Яновський
|
«Майстер корабля»
|
То-Ма-Кі (Яновський,
Сев Довженко), режисер Сев, матрос Богдан, Тайах – балерина – Іта Пензо,
директор, хазяїн трамбака
|
Остап Вишня
|
«Моя автобіографія»
|
Павло (герой-оповідач), його батько й мати, учитель
Іван Максимович, бариня
|
«Сом»
|
Оповідач, дід Панько
|
Микола Куліш
|
«Мина Мазайло»
|
Мина Мазайло – службовець, його дружина Килина
(Мазайлиха), діти – Мокій та Рина; тітка Мотя (Мотрона Розторгуєва); дядько
Тарас; подруга Рини – Уля Розсоха; Баронова-Козино – учителька
|
Олександр
Довженко
|
«Зачарована
Десна»
|
Сашко (у новелах) і Олександр Довженко (в авторських
відступах), Одарка Єрмолаївна – його мати, Петро Семенович – батько, дід
Семен, прабаба Марусина
|
Олесь
Гончар
|
«Модри Камень»
|
Радянський солдат-оповідач, його товариш Ілля, Тереза,
її мати, словацькі вояки
|
Григір Тютюнник
|
«Три зозулі з
поклоном»
|
Студент-оповідач, його батьки – Михайло й Соня (Софія);
їхні сусіди – Марфа й Карпо Яркові; поштар Левко
|
Ліна Костенко
|
«Маруся Чурай»
|
Маруся Чурай її батько Гордій та мати Чураїха; Гриць
Бобренко, його мати Бобренчиха; Галя Вишняківна, її батько Вишняк; полковий
обозний Іван Іскра; полковник Мартин Пушкар, козак Лесько Черкес, війт Семен
Горбань
|
Іван
Багряний
|
«Тигролови»
|
Григорій Многогрішний – інженер-аваітор; родина Сірків: Наталка, Гриць та їх батьки –
Денис Сірко та Сірчиха, майор НКВС Медвин
|
УЗАГАЛЬНЕНА
ТАБЛИЦЯ
(від давнини до
сьогодення)
УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ
|
«Ой
Морозе, Морозенку»
|
Жанр: історична пісня. Тема: героїчна смерть козака Морозенка. Дія: Савур-Могила
|
«Чи
не той то Хміль»
|
Жанр: історична пісня.
Тема: оспівування гетьмана
Б.
Хмельницького у війні 1648-1654
|
Маруся Чурай «Віють вітри, віють буйні»
|
Жанр: лірична пісня. Тема: відтворення страждань дівчини за коханим
|
Маруся Чурай «За світ встали козаченьки»
|
Жанр: козацька пісня.
Тема: зображення походу козаків, розлучення хлопця з
матір’ю і коханою
|
«Дума
про Марусю Богуславку»
|
Жанр: народна дума. Тема: боротьба укр. народу з турками, перебування козаків у
полоні
|
«Ой
летіла стріла»
|
Жанр: народна балада.
Тема: оспівування суму за вбитим стрілою вдовиним
сином.
|
ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА
|
Орнаменталізм
|
«Слово
про похід Ігорів»
|
Жанр: героїчна поема (літописна повість).
Тема: невдалий похід Ігоря проти половців 1185 р.
|
Монументалізм
|
«Повість
минулих літ» (уривки)
|
Жанр: літопис.
Тема: історія князів. влади на Русі, виникнення
писемності
|
Бароко
|
Григорій
Сковорода
|
«De
libertate» (про свободу)
|
Вид лірики: патріотична, філософська.
Тема: воля – найбільше багатство, уславлення Хмельницького,
боротьба за національного визволення
|
«Всякому
місту – звичай і права»
|
Вид лірики: філософсько-громадянська.
Тема: сатиричне зображення панів, чиновників; викриття
суспільних вад
|
«Бджола
та Шершень»
|
Жанр: літературна байка.
Тема: призначення праці в житті людини, «сродна праця»
|
ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ ХІІІ-ПОЧ. ХХ СТ.
|
Класицизм
|
Іван
Котляревський
|
«Енеїда»
|
Жанр: бурлескно-травестійна поема (6 част.).
Перший твір
нової укр. літератури
|
«Наталка
Полтавка»
|
Жанр: соціально-побутова драма (малоросійська опера –
за автором), (2 дії). Тема: зображення життя й побуту укр. селян на
початку ХІХ ст.; вірність у коханні людей з народу.
|
Романтизм
|
Тарас
Шевченко
|
«Катерина»
|
Жанр: соціально-побутова поема (5 розділ.) Тема: трагічна
доля матері-покритки та дитини-безбатченка
|
Пантелеймон
Куліш
|
«Чорна рада»
|
Жанр: перший історичний роман, (роман- хроніка1663 р.).
Тема: зображення історичних подій у Ніжині 1663. –
доби Руїни.
|
Реалізм
|
Тарас
Шевченко
|
«Кавказ»
|
Жанр: сатирична поема. Присвята: Якову де Бальмену.
Тема: зображення загарбницької війни Російськї
імперії на Кавказі.
|
«Сон»
|
Жанр: сатирична поема (перший твір політичної сатири).
Тема: засудження кріпосництва й самодержавства Росії.
|
«І
мертвим, і живим, і ненароддженим…»
|
Жанр: ліро-епічна поема; послання.
Тема: звернення до еліти, яка має дбати про свій
народ, його державність.
|
«Заповіт»
|
Вид лірики: патріотична, громадянська.
Тема: заклик до повалення експлуататорського ладу.
|
Іван Нечуй-Левицький «Кайдашева
сім’я»
|
Жанр: соціально-побутова повість. Тема:
зображення життя українського села у пореформену добу.
|
Панас
Мирний «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
(Рудченко).
Співавтор – І. Білик
|
Жанр: соціально-психологічний роман (роман з народного
життя). 2-га назва – «Пропаща сила». Тема: зображення долі
правдошукача-бунтаря. Прототип –
Василь Гнидка.
|
Іван Карпенко-Карий «Мартин Боруля»
(Тобілевич)
|
Жанр: комедія (5 дій).
Тема: дворянство як міф про найкраще життя.
|
Іван
Франко
|
«Захар Беркут»
|
Жанр: історична повість. Тема: боротьба проти
монголо-татарської навали 1241 р.
|
«Чого
являєшся мені у сні?»
|
Вид лірики: любовна (зб. «Зів’яле листя»). Тема: страждання через нерозділене
кохання.
|
«Мойсей»
|
Жанр: філософська поема (пролог, 20 пісень). Тема:
смерть пророка, не визнанного народом.
|
ЛІТЕРАТУРА XX ст.
|
Модернізм
|
Михайло
Коцюбинський
|
«Тіні
забутих предків»
|
Імпресіонізм + неоромантизм. Жанр: повість. Тема: життя гуцулів у гармонії з
природою, звичаями, традиціями.
|
«Intermezzo»
(перепочинок, пауза)
|
Імпресіонізм. Жанр: психологічна новела. Присвята – «Кононівським полям», перелік дійових осіб. Тема:
митець і суспільство.
|
Василь
Стефаник «Камінний хрест»
|
Експресіонізм. Жанр: психологічна новела. Тема: еміграція
галицьких селян до Канади
|
Ольга Кобилянська «Valce melancolique»
|
Неоромантизм. Жанр: музична новела + автобіографізм (спільне з
героїнею Софією Дорошенко). Тема: мистецтво та його вплив на людину.
|
Леся Українка
(Косач)
|
«Contra
spem spero!»
(без надії
сподіваюсь)
|
Неоромантизм. Вид лірики: медитативна,
особиста.
Тема: заперечення тужливих настроїв, оптимізм.
|
«Лісова
пісня»
|
Неоромантизм. Жанр: драма-феєрія (пролог, 2 дії). Тема: світ
людини та світ природи в гармонії і суперечливих взаєминах.
|
Микола Вороний «Блакитна Панна»
|
Символізм.
Вид лірики: пейзажна. Тема: возвеличення краси
природи
|
Олександр Олесь
(Кандиба)
|
«Чари
ночі»
|
Символізм.
Вид лірики: любовна.
Жанр: романс (став піснею).
Тема: краса життя, молодість, кохання.
|
«О
слово рідне! Орле скутий!..»
|
Символізм. Вид лірики: філософська
Жанр: медитація. Тема: любов до мови.
|
Павло Тичина
|
«О
панно, Інно…»
|
Символізм. Кларнетизм. Вид лірики: любовна, пейзажна. Тема: нестерпна туга
за втраченим коханням.
|
«Пам'яті
тридцяти»
|
Вид лірики: громадянська. Вірш-реквієм. Тема:
самопожертва молодих патріотів заради Батьківщини.
|
«Ви
знаєте, як липа шелестить…»
|
Вид лірики: любовна, пейзажна. Тема: гармонія світу
природи й почуттів закоханого.
|
Максим
Рильський «У теплі дні збирання винограду…»
|
Неокласицизм. Вид
лірики:
любовно-філософська. Жанр: сонет. Тема:
гімн життю та молодості.
|
Микола
Хвильовий «Я (Романтика)»
(Фітільов)
|
Експресіонізм. Жанр: психологічна новела. Присвята «Цвітові яблуні» Коцюбинського (пролог, 3 частини). Тема:
революційний фанатизм, роздвоєність особистості.
|
Володимир Сосюра «Любіть Україну»
|
Вид лірики: патріотична лірика. Вірш-послання. Тема:
щира любов до рідної України.
|
Валер’ян
Підмогильний «Місто»
|
Модернізм. Інтелектуальна проза.
Жанр: перший урбаністичний (міський) роман (2 част). Тема: зображення міста й людини, яка його підкорює.
|
Юрій Яновський «Майстер корабля»
|
Жанр: автобіографічний (мариністич-ний) роман (19 розділ.). Тема: море й
кіномистецтво.
|
Остап Вишня «Моя автобіографія», «Сом»
(Губенко)
|
Жанр: гуморески (усмішки).
Засновник
жанру в укр. літ.
|
Микола Куліш «Мина Мазайло»
|
Жанр: сатирична комедія «філологіч-ний
водевіль», (4 дії). Тема: зображення українізації й міщанства в
Україні.
|
Богдан-Ігор Антонич «Різдво»
|
Вид лірики: філософська.
Тема: таїнство різдвяного вечора; христ. + язичн.
мотиви
|
Олександр Довженко «Зачарована Десна»
|
Жанр: автобіографічна кіноповість. Тема:
зображення дитинства й джерел формування митця.
|
Андрій Малишко «Пісня про рушник»
|
Неоромантизм. Вид
лірики: особиста, філософська. Жанр: пісня. Тема:
материнська любов і відданість своїм дітям.
|
Василь Симоненко
60-ки
|
«Ти
знаєш, що ти –людина?»
|
Вид лірики: філософська. Жанр: ліричний вірш. Тема: неповторність кожної людської особистості.
|
«Задивляюсь
у твої зіниці...»
|
Вид лірики: патріотична, громадянська.
Тема: синівська любов до рідної землі.
|
«Лебеді
материнства»
|
Вид лірики: патріотична.
Жанр: колискова (стала піснею).
Тема: любов до матері та Батьківщини.
|
Василь
Голобородько «Наша мова»
|
Вид лірики: патріотично-філософська лірика. Тема: пошана до рідної мови.
|
Олесь Гончар «Модри Камень»
(Біличенко)
|
Жанр: новела (5 розділ.). Тема: несподіване
кохання з першого погляду під час війни.
|
Григір
Тютюнник «Три зозулі з поклоном»
60-ки
|
Жанр: новела любовна + автобіогр. Присвята «Любові всевишній». Тема: історія нещасливого
кохання.
|
Василь
Стус «Господи, гніву
пречистого…»
60-ки
|
Вид лірики: філософська.
Жанр:
медитація – віршова молитва
|
Іван Драч «Балада про соняшник»
60-ки
|
Ліро-епос. Жанр: балада.
Тема: народження людини-творця, людини-поета, роль
мистецтва
|
Дмитро Павличко «Два кольори»
60-ки
|
Вид лірики: особиста, філософська. Жанр: пісня. Тема: вдячність за материнську любов;
дорога життя.
|
Ліна Костенко
60-ки
|
«Страшні
слова, коли вони мовчать»
|
Неоромантизм.
Вид лірики: філософська лірика.
Тема: значення слова в житті людини.
|
«Маруся Чурай»
|
Жанр: історичний роман у віршах. Тема: нещасливе кохання Марусі та Грицька на тлі життя України ХVІІ ст.
|
ТВОРИ УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ-ЕМІГРАНТІВ
|
Іван
Багряний «Тигролови»
(Лозов’ягін)
МУР
|
Жанр: пригодницький роман з елементами
автобіографічного
1-ша назва – «Звіролови» (2 частини, 12 розділів). Тема: трагічна доля людини
в умовах тоталітарного режиму
|
Євген
Маланюк «Уривок з поеми»
Празька школа
|
Вид лірики: громадянська, патріотична.
Епіграф: «Я син цієї породи» (Верхарн). Тема:
спогад про запорозьке козацтво; віра у світле майбутнє.
|
СУЧАСНИЙ ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС
|
Постмодернізм
|
Бачення повсякденного життя як театру абсурду, використання ігрового
стилю; іронічність, пародійність
|
Юрій Андрухович,
Олександр Ірванець, Сергій Жадан, Оксана Забужко, Тарас Прохасько, Юрій
Іздрик
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
РОЗДІЛ
ІІ. КОРОТКІ ВІДОМОСТІ ПРО ПИСЬМЕННИКІВ
ВИСЛОВЛЮВАННЯ ПРО МИТЦІВ
Цитата
|
Письменник
|
Український Сократ. Мандрівний
філософ
|
Григорій Сковорода
|
Коперник українського слова
|
Іван Котляревський
|
«Батько» української прози
|
Григорій Квітка-Основ’яненко
|
Першорядна зірка в нашому
письменстві
|
Пантелеймон Куліш
|
Син мужика, і володар в
царстві духа. Кобзар
Кріпак і велетень.
|
Тарас Шевченко
|
Каменяр
|
Іван Франко
|
Всеобіймаюче око України. Великий
артист зору
|
Іван Нечуй-Левицький
|
Перший симфоніст української
прози
|
Панас Мирний
|
Великий сонцепоклонник
|
Михайло Коцюбинський
|
Гірська орлиця. Пишна
троянда в саду української літератури
|
Ольга Кобилянська
|
Дочка Прометея. Співачка
досвітніх вогнів.
|
Леся Українка
|
Бетховен українського слова
|
Василь Стефаник
|
Основоположник української
прози ХХ ст.
|
Микола Хвильовий
|
Дівчина з легенди
|
Маруся Чурай
|
Король українського тиражу.
Поет полювання
|
Остап Вишня
|
Імператор залізних строф. Український
Одіссей
|
Євген Маланюк
|
Поет людської чистоти
|
Юрій Яновський
|
Бард національного
відродження
|
Олександр Олесь
|
Витязь молодої української
поезії
|
Василь Симоненко
|
Сонячний поет
|
Іван Драч
|
Різьбяр власного духу
|
Василь Стус
|
Солов’їне серце України
|
Андрій Малишко
|
Той, у кого ім’я викрадено
|
Василь Голобородько
|
ПСЕВДОНІМИ ТА
СПРАВЖНІ ПРІЗВИЩА
Псевдонім
|
Справжнє прізвище
|
Панас Мирний
|
Панас Рудченко
|
Малий Мирон, Джеджалик
|
Іван Франко
|
Леся Українка
|
Лариса Косач
|
Іван Карпенко-Карий
|
Іван Тобілевич
|
Григорій Квітка-Основ'яненко
|
Григорій Квітка
|
Микола Хвильовий
|
Микола Фітільов
|
Остап Вишня
|
Павло Губенко
|
Іван Багряний
|
Іван Лозов’ягін
|
Юрія Клен
|
Освальд Бурґардт
|
Олександр Олесь
|
Олександр Кандиба
|
Олег Ольжич
|
Олег Кандиба
|
Олесь Гончар
|
Олександр Біличенко
|
ФАКТИ З БІОГРАФІЇ
Письменник
|
Стисла інформація
|
Іван Котляревський
|
Поет, драматург,
основоположник нової української літератури.
|
Іван Карпенко-Карий
|
Драматург, представник
«Театру корифеїв»
|
Іван Франко
|
Письменник, перекладач,
літературознавець
|
Михайло Коцюбинський
|
Письменник
|
Василь Стефаник
|
Письменник, член «Покутської
трійці», майстер психологічної новели, експресіоніст.
|
Ольга Кобилянська
|
Письменниця.
|
Леся Українка
|
Поетеса, драматург,
перекладач.
|
Микола Вороний
|
Поет, театрознавець, актор
«Театру корифеїв», символіст.
|
Олександр Олесь
|
Поет-емігрант, символіст.
|
Павло Тичина
|
Поет, засновник поняття
«кларнетизм».
|
Максим Рильський
|
Поет, літературознавець,
перекладач. Представник київської школи неокласиків («п’ятірного грона»).
|
Володимир Сосюра
|
Поет
|
Богдан-Ігор Антонич
|
Поет, ім’я якого в радянські
часи замовчувалося.
|
Микола Хвильовий
|
Засновник «ВАПЛІТЕ».
Ініціатор літературної дискусії 1925-1928 рр.
|
Валер’ян Підмогильний
|
Письменник, мовознавець,
перекладач. Представник «розстріляного відродження».
|
Юрій Яновський
|
Письменник. Один із засновників
українського кіно.
|
Остап Вишня
|
Письменник-гуморист.
Засновник жанру усмішки.
|
Микола Куліш
|
Драматург. Представник
«розстріляного відродження».
|
Олександр Довженко
|
Письменник. Кінорежисер.
Основоположник національного кінематографа. Заасновник жанру кіноповісті.
|
Олесь Гончар
|
Письменник. Публіцист.
|
Григір Тютюнник
|
Письменник-шістдесятник.
|
Ліна Костенко
|
Письменниця-шістдесятниця.
|
Іван Багряний
|
Письменник-емігрант. Належав
до об’єднання МУР (Мистецький український рух).
|
Андрій Малишко
|
Поет. Автор багатьох пісень,
що стали народними.
|
Василь Симоненко
|
Поет-шістдесятник.
|
Дмитро Паличко
|
Поет, політик, громадський
діяч.
|
Василь Голобородько
|
Поет. Належав до «київської
школи»
|
Василь Стус
|
Поет-шістдесятник. Дисидент.
|
Іван Драч
|
Поет-шістдесятник.
|
Євген Маланюк
|
Поет-емігрант. Представник
«празької школи».
|
РОЗДІЛ ІІІ.
ТЕНДЕЦІЇ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ОСНОВНІ СТИЛЬОВІ
НАПРЯМИ, ТЕЧІЇ
Термін
|
Ознаки
|
Приклад
|
Бароко
XVIII ст.
|
Пишність,
урочистість, складність, динамічність композиції, мінливість; цьому стилю
властиве поєднання релігійних і світських мотивів, образів, тяжіння до
різноманітних контрастів, метафоричності й алегоричності.
|
«Всякому місту – звичай і права…», «Бджола та Шершень»
Г. Сковороди
|
Класицизм
XVII ст.
(в Україні XVIII – XIX ст.)
|
Увага до античних
зразків, до духовної та матеріальної культури; суворе дотримання єдності
жанрів, засобів художньої виразності; оспівування «сильних світу цього».
|
«Енеїда» І.
Котляревського
|
Романтизм
XVIII ст
(в
Україні
– XIX ст.)
|
Возвеличення особистості (сильний, яскравий герой), зображення виняткових
героїв у незвичайних обставинах, неприйняття
буденності, культ почуттів, захоплення фольклором, увага до історії, інтерес
до екзотичних картин природи та ін.
|
«Катерина»
Т. Шевченка
«Чорна
рада» П. Куліша
|
Реалізм
ХІХ ст.
|
Правдиве й
усебічне відображення дійності на основі типізації життєвих явищ; соціальна
зумовленість життя людини; змалювання згубного впливу антигуманного світу на
вчинки й долю персонажа; гуманізм, співчуття, протест проти всіх форм
соціального й духовного поневолення.
|
«Кайдашева сім’я»
І. Нечуя-Левицького,
«Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного,
«Мартин Боруля»
І. Карпенка-Карого
|
Модернізм
ХХ ст.
|
Термін, яким
позначають сукупність літературних напрямів, стилів, течій ХХ ст.
|
|
o
імпресіонізм
|
Передавання
безпосередніх вражень; зосередження уваги на психологічних мотивах вчинків
персонажа, на його внутрішньому стані; прагнення відтворити найтонші відтінки
настрою та миттєві враження; тяжіння до лаконізму прози, її ритмічності;
увага до слухових і зорових образів
|
«Intermezzo
М. Коцюбинського,
«Я (Романтика)»
М. Хвильового
|
o експресіонізм
|
«Нервова» емоційність,
ірраціональність, позбавлення прикрас, схильність до контрастів,
гіперболізація; герой твору відчуває біль, переживає страх за майбутнє,
перебуває в межовій ситуації (життя чи смерть).
|
«Камінний хрест»
В. Стефаника
|
o символізм
|
Є художнє осягнення за допомогою символів сутності
явищ, що перебувають за межею чуттєвого сприйняття; до основних ознак
символізму належить заміна думок, понять відповідними знаками – символами, що
мають прихований смисл; захоплення витонченою поетикою; увага до
позасвідомого, містичного з метою вирватися за межі
буденного життя.
|
«Блакитна панна»
М. Вороного
|
o неокласицизм
|
Поміркованість у світогляді, гармонія і рівновага;
використання античних, міфологічних і ренесансних тем, образів і сюжетів;
культ вишуканих форм (сонет, рондель та ін.); відстороненість від прози
життя, буденних проблем.
|
«У теплі дні збирання винограду»
М. Рильського
|
o неоромантизм
|
Увага до неповторного внутрішнього світу людини;
прагнення поєднати ідеал з дійсністю; гострий конфлікт між добром і злом;
культ героїзму, активності, боротьби, сильної вольової особистості; ліризм,
звернення до фольклору, міфології, біблійної, давньої історії, екзотичних
тем.
|
«Лісова пісня» Лесі Українки,
«Майстер корабля»
Ю. Яновського,
«Модри Камень»
О. Гончара
|
Постмодернізм
кінець ХХ
– початок ХХІ ст.
|
Гра зі словом; змішування стилів; приховане або явне
використання чужих текстів; наскрізна іронічність (де плачуть модерністи, там
сміються постмодерністи); закодованість тексту.
|
Ю. Андрухович,
О. Ірванець, С. Жадан,
О. Забужко, В. Неборак,
І. Римарук, Г. Пагутяк
|
ЛІТЕРАТУРНІ
УГРУПОВАННЯ
Кінець ХІХ – початок ХХ ст.
|
«ПОКУТСЬКА
ТРІЙЦЯ»
|
кін. ХІХ – поч.
ХХ ст.
|
Покуття
|
В. Стефаник, Л. Мартович, М. Черемшина
|
«МОЛОДА
МУЗА»
|
1906
|
Львів
|
О. Луцький, В. Пачовський, П. Карманський, Твердоліб
|
20-ті рр. ХХ ст.
|
«АСПАНФУТ»
(Асоціація панфутуристів)
|
1921
|
Київ
|
Керівник: М. Семенко.
Г. Шкурупій, О. Слісаренко, М. Ірчан, М. Бажан
|
«ПЛУГ»
(Спілка селянських письменників)
|
1922
|
Харків
|
Керівник: С. Пилипенко.
А. Головко, І. Сенченко,
П. Панч
|
«ГАРТ»
(Спілка пролетарських письменників)
|
1923
|
Харків
|
Керівник: Е. Блакитний.
В. Сосюра, О.
Довженко, М. Хвильовий, П. Тичина
|
«ЛАНКА»
переформувалась
|
1924
|
Київ
|
В. Підмогильний, Є. Плужник,
Г. Косинка, Б. Антоненко-Давидович
|
«МАРС»
(Майстерня революційного слова)
|
1926
|
Київ
|
В. Підмогильний, Є. Плужник, Г. Косинка, І.
Багряний
|
«ВАПЛІТЕ»
(Вільна академія пролетарської літератури)
переформувалась
|
1926-1928
|
Харків
|
Керівник: М. Хвильовий.
М. Куліш, М. Яловий, Ю. Яновський, П. Тичина та
ін.
|
«ПРОЛІТФРОНТ»
(Пролетарський літературний фронт)
|
1930
|
Харків
|
Керівник: М. Хвильовий.
Г. Епік, М. Куліш, І. Момот
|
«НЕОКЛАСИКИ»
(п’ятірне гроно)
|
поч. 20-х рр.
|
Київ
|
М. Зеров, М. Рильський,
М. Драй-Хмара, О. Бургардт, П. Филипович
|
СПУ
(Спілка письменників України)
|
1932
|
|
М. Рильський, М. Бажан,
О. Гончар, Ю. Смолич, П. Загребельний
|
50-70-ті рр. ХХ ст.
|
ШІСТДЕСЯТНИКИ
|
1960-ті
|
Київ
|
Л. Костенко, В. Симоненко,
В. Стус, І. Драч, Д. Павличко,
М. Вінграновський, Є. Сверстюк, І. Дзюба
|
КИЇВСЬКА
ШКОЛА ПОЕЗІЇ
|
кін. 1960-поч. 1970
|
Київ
|
В. Голобородько, В. Кордун, М. Воробйов, М.
Саченко
|
80-90-ті рр. ХХ
ст.
|
«ЛУГОСАД»
(Лучук, Гончар, Садловський)
|
1984
|
Львів
|
І. Лучук, Н. Гончар,
Р. Садловський
|
«БУ-БА-БУ»
(Бурлеск-Балаган-Буфонада)
|
1985
|
Львів
|
Ю. Андрухович, В. Неборак, О. Ірванець
|
«ПРОПАЛА ГРАМОТА»
|
кін.1980- поч. 1990-х
|
Київ
|
Ю. Позаяк, В. Недоступ, С. Либонь
|
«ЧЕРВОНА ФІРА»
|
1991
|
Харків
|
С. Жадан, Р. Мельників, І. Пилипчук
|
«НОВА ДЕГЕНЕРАЦІЯ»
|
1991-1994
|
Івано-Франківськ
|
С. Процюк, І. Ципердюк, І. Андрусяк
|
ТВОРЧА АСОЦІАЦІЯ «500»
|
1994
|
Київ
|
М. Розумний, С.
Руденко, Р. Кухарчук, А. Кокотюха
|
Угруповання
емігрантів
|
«ПРАЗЬКА ШКОЛА»
|
1920-ті
|
Прага
|
О. Ольжич, Є. Маланюк, О. Теліга, Л. Мосендз
Ю. Дараган,
|
«МУР»
(Мистецько-український
рух)
|
1945-1947
|
Німеччина
|
Є. Маланюк, У. Самчук, І. Багряний, Ю. Клен,
Т. Осьмачка, Ю. Косач
|
«НЬЮ-ЙОРКСЬКА ГРУПА»
|
1958
|
Нью-Йорк
|
Б. Бойчук, Ю. Тарнавський, Е. Андієвська, П.
Килина, В. Вовк
|
РОЗДІЛ ІV. ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ
ЛІТЕРАТУРНІ РОДИ Й
ЖАНРИ
РОДИ
|
Епос
|
Лірика
|
Драма
|
ЖАНРИ
|
новела
гумореска
оповідання
повість
кіноповість
роман
|
ліричний вірш
пісня
сонет
|
комедія
трагедія
трагікомедія
власне драма
драма-феєрія
|
Ліро-епос
|
|
дума
балада
історична пісня
поема
послання
|
|
ВИДИ ЛІРИКИ
Вид лірики
|
Приклад
|
інтимна (особиста)
|
«О панно
Інно…» П. Тичини
|
громадянська (патріотична)
|
«Задивляюсь
у твої зіниці..» В. Симоненка,
«Любіть
Україну» В. Сосюри,
«О слово
рідне, орле скутий!» О. Олеся,
«Наша
мова» В. Голобородька
|
філософська
|
«Страшні
слова, коли вони мовчать…» Л. Костенко,
«Ти знаєш,
що ти – людина?» В. Симоненка,
«Різдво»
Б.-І. Антонича,
«Господи,
гніву пречистого…» В. Стуса
|
пейзажна
|
«Блакитна
панна» М. Вороного
|
ХУДОЖНІ ЗАСОБИ
Назва
|
Характеристика
|
Приклади
|
ЕПІТЕТ
|
Художнє означення, за
допомогою якого автор підкреслює певну властивість чи рису
|
«Грім залізний», «береза плакуча», «синь прозора», «золотаві гори»,
«весна запашна», «сумний перелаз».
|
МЕТАФОРА
|
Вживання слів і
словосполучень в непрямому значенні на основі подібності. Ознаки одного явища
переносяться на інше
|
«Радіє Київ рідний», «ходить осінь по траві», «час біжить», «облетіли
надії», «замовкло поле»
|
ПОРІВНЯННЯ
|
В основі смислова подібність
явищ, виділення певної риси предмета через зіставлення з іншим
|
«Парубок, мов явір», «жовтень палає, як глід», «волошки, як небо»
|
ЗВЕРТАННЯ
|
Звертання до неживих
предметів, як до живих, або до відсутніх осіб, як до присутніх
|
«Спасибі, земле, за твої щедроти!»
|
АЛЕГОРІЯ
|
Відтворення людських
характерів в образах тварин, предметів
|
Під алегоричним образом Бджоли в байці Г. Сковороди розуміємо
людину, яка працює за покликанням
|
СИМВОЛ
|
Заміна абстрактного або
узагальнюючого поняття конкретним образом
|
Голуб – символ миру, лисиця – хитрість, осел – упертість
|
ГІПЕРБОЛА
|
Навмисне перебільшення рис і
можливостей людини, певної ознаки, явища
|
«Твій усміх зорі всі почули», «я вже тисячу раз казав», «море сліз»
|
ЛІТОТА
|
Надмірне неприховане
применшення тієї чи іншої ознаки предмета
|
«О принесіть, як не надію, то крихту рідної землі»; «малесенька, ледве
од землі видно»
|
АНТИТЕЗА
|
Протиставлення протилежних
понять, явищ, предметів
|
«Ситий годного не розуміє», «вірші і проза, лід і полум’я», «думав,
доля зустрінеться – спіткалося горе»
|
ОКСЮМОРОН
|
Сполучення слів, що
виражають протилежні або суперечливі поняття
|
«Многоголоса тиша», «правдива брехня», «веселий цвинтар», «рідна
чужина», «гіркий мед», «дзвінка тиша»
|
АНАФОРА
|
Повторення слова чи
словосполучення на початку віршованого
рядка; єдинопочаток
|
Буду сіять барвисті квітки,
Буду сіять квітки на морозі,
Буду лить на них сльозт гіркі.
|
ЕПІФОРА
|
Повторення слова чи
словосполучення в кінці рядка
|
З серця землі підіймать пласти,
Чорного золота давні пласти
|
АЛІТЕРАЦІЯ
|
Повторення приголосних
звуків
|
«Хмари хмарять хвилі –
Сумно сам я, світлий сон».
Тінь там тоне, тінь там десь.
|
АСОНАНС
|
Повторення голосних звуків
|
І день іде, і ніч іде
Не милуй мене шовково, ясно-соколово
|
ПЕРИФРАЗ
|
Усталений образний вислів
|
«Місто каштанів» – Київ; «чорне золото – нафта»; Кобзар
|
ГРАДАЦІЯ
|
Своєрідне угруповання
визначень або за наростанням, або за ослабленням експресивно-емоційної сили
|
«Найшли, налетіли, зом'яли, спалили,
побрали
З собою в чужину весь тонкоголосий ясир»
|
ІНВЕРСІЯ
|
Непрямий, зворотний порядок
слів
|
«Напружений, незламно-гордий, заліних імператор строф»
|
РИТОРИЧНІ
ОКЛИКИ
|
Служать для образного
вираження сильного почуття – радості, захоплення, гніву, відчаю
|
«Ах скільки радості, коли ти любиш землю,
Коли гармонії шукаєш у житті!»
|
РИТОРИЧНІ
ПИТАННЯ
|
Посилюють увагу читача, не
вимагаючи від нього відповіді
|
«Де голубів вільготні лети і бризки райдуги в крилі?»
|
КОРОТКИЙ СЛОВНИК ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧИХ
ТЕРМІНІВ
А
Авангард (від фр. avant – спереду і
garade – передовий загін) – одна зі світонастанов модернізму, скерована на
руйнування традиційних художніх законів, форм. Відповідає атмосфері нової
(модерної) епохи, що руйнувала традиційне, розмірене існування.
Алюзія – натяк на загальновідомий факт; відсилання до певного літературного твору, історичної
події або чого-небудь іншого.
Амфібрахій – трискладова стопа з
наголосом на другому складі.
Анапест – трискладова стопа з
наголосом на третьому складі.
Б
Балада – ліро-епічний твір з драматично напруженим сюжетом. Баладі властиві
невелика кількість персонажів, підкреслена узагальненість, відсутність
деталізації, стислість у викладі матеріалу, «магічна» музичність. Балади пов'язані з народними легендами, поєднують в собі
перекази й пісні.
Бароко (від італ. вarocco – дивний,
химерний) – напрям у мистецтві XVI-XVIII ст. Для нього характерні:
декоративність, символічність, умовність, «гра розуму», контрастність.
Бурлеск – жанр гумористичної поезії, комічний ефект у якій досягається або тим, що
героїчний зміст викладається навмисне вульгарно, грубо, зниженою мовою, або,
навпаки, тим, що про буденне говориться «високим стилем», піднесено. Бурлеск
досягається також травестією.
В
Верлібр або
вільний вірш – неримований вірш, ритмічна єдність
якого ґрунтується на відносній синтаксичній завершеності рядків і на їх
інтонаційній подібності. Вільний вірш не допускає переносів.
Водевіль – невелика
п'єса, комедія, якій притаманна проста композиція, динамічний сюжет, дотепність;
розмови героїв чергуються з жартівливими піснями й танцями.
Г
Гімн – один з видів ліричної поезії: урочиста пісня (поетичний і музичний твір)
на честь якогось героя чи події.
Гротеск – сатиричний
художній прийом у літературі, заснований на явному спотворенні, перебільшенні
чи применшенні зображуваного, на поєднанні різких контрастів.
Гумореска – невелика оповідь про якусь смішну
пригоду чи рису характеру людини.
Д
Дактиль – трискладова стопа з наголосом на першому складі.
Драма – один з основних родів художньої літератури, який
відрізняється від епосу і лірики тим, що явища життя і характери героїв
розкриває не через авторську розповідь про них, а через вчинки і розмови
дійових осіб діалоги та монологи, і призначений для сценічного втілення.
Е
Екзистенціалізм (від латин. еxistentia –
існування) – напрям у літературі, предметом вивчення якого є проблема існування людини в складних
ситуаціях страждання, внутрішньої боротьби, загрози смерті, втрати близьких.
Експресіонізм (від латин. expression — вираження) – стильовий напрям у
європейському мистецтві першої третини ХХ ст. Йому притаманні підвищена
емоційність вираження почуттів, переживань, психологічного напруження, увага до
кризових, випробувальних ситуацій, символізм, гіперболізація, метафоричність
зображення.
Ж
Жанр літературний – форма, в якій проявляються основні роди літератури, тобто
епос, лірика, драма та їх різновиди. Наприклад, в епосі – билина, казка, роман, повість і т. ін.;
в драмі – трагедія, комедія.
З
Зав'язка – початковий момент у розвитку подій, зображених у
художньому творі; почасти – початок конфлікту; епізод, який визначає все
наступне розгортання дії.
Задум – творчий начерк письменника, у якому намічається основа
майбутнього твору; первинна загальна схема майбутнього твору (може не
співпадати з втіленням).
І
Ідея – узагальнююча, центральна думка твору, його сенс; те, що
хотів сказати автор.
Імпресіонізм (від франц. іmpression – враження) – стиль у літературі, який полягає у відтворенні особистих
вражень, мінливих спостережень, відчуттів, переживань від об'єктивної
реальності.
Інвектива – пряме, гостре засудження чогось.
Іронія – тонке, приховане
глузування. Як художній засіб (прийом) — особливість стилю висловлювання, що
полягає в невідповідності висловленого та його прихованого значення.
К
Кіноповість – жанр художнього твору, що поєднує ознаки кіно і повісті. Творцем жанру
кіноповісті в українській літературі є О. Довженко.
Кларнетизм – синтетичний
стиль, у якому переплелися символістська й імпресіоністична манери в єдності з
фольклорною й бароковою.
Класицизм – літературний напрям, заснований на світогляді раціоналізму (культі
розуму). В основі естетики — принцип раціоналізму та «наслідування
природі». Прямолінійне протистояння добра і зла, позитивних та негативних
персонажів. Сувора ієрархія жанрів.
Комедія – вид драми, в якій конфлікт, дія, характери, ситуації
постають у смішних, комічних формах. Комедія висміює негативні суспільні й
побутові явища, людські вади. Засобами викриття є сатиричне загострення,
карикатура, буфонада, гротеск, іронія, сарказм, гумор.
Л
Лейтмотив – деталь, конкретний образ, багато разів повторюваний,
згадуваний, який проходить через творчість письменника або окремий твір.
Лірика – один з основних родів літератури, який відображає життя
за допомогою зображення окремих думок, почуттів і переживань людини, викликаних
тими чи іншими обставинами (життя, подане в переживаннях).
Ліричний
герой – умовна дійова особа, почуття, переживання якої розкриваються
в ліричному творі.
Літературний
напрям – конкретна частина літературного процесу,
породжена творчістю представників одного художнього методу, яка
характеризується спорідненістю стильових ознак та існує в межах однієї еп
охи й нації.
М
Маргінальність (латин. marginalis – той, який перебуває
скраю, на межі) – у літературознавчому розумінні йдеться про поведінку людей,
вихідців із села, які стають міськими жителями, однак перебувають у межовому,
перехідному стані.
Метафора – троп, у
якому ознаки одного явища переносяться на інше за подібністю між ними.
Мистецька течія – спорідненість
творчих принципів митців за подібними естетичними засадами.
Модернізм (від франц. «сучасний») – основний
напрям, складний комплекс літературно-мистецьких тенденцій, що існували
наприкінці ХІХ ст. – у другій половині ХХ ст. Термін, яким позначаються
різноманітні нові течії в мистецтві нереалістичного спрямування. Модернізму
притаманні формотворчість, експериментаторство, тяжіння до умовних засобів.
Н
Неокласицизм – мистецький, літературний напрям, стилістичний принцип, який продовжує
традиції класицизму в європейському мистецтві й літературі другої половини
XVIII-ХХ ст.
Неоромантизм – стильова течія модернізму, визначальною ознакою якої є
подолання розриву між ідеалом та дійсністю.
Новела – близька до оповідання жанрова форма, яка відзначається чіткістю
зображуваних подій, несподіваністю їх розвитку та розв'язки.
О
Ода – вірш захопливого характеру
на честь якоїсь особи або події.
Оповідання – прозовий твір малого обсягу з динамічним розвитком
сюжету. Звичайно в оповіданні зображається один епізод або подія з життя героя,
тому діючих осіб в оповіданні небагато, а описувані дії протікають на невеликому,
обмеженому проміжку часу.
Оповідач – умовний образ людини, від
особи якої ведеться оповідь у літературному творі (як правило, окрема від
автора особа).
Оксюморон – троп, заснований на сполученні
логічно несумісних понять, протилежних за значенням слів, унаслідок чого
створюється несподіваний експресивний ефект (дзвінка тиша, лихо сміється)
П
Паралелізм – один із видів повтору (синтаксичного, лексичного, ритмічного);
композиційний прийом, який підкреслює зв'язок кількох елементів художнього
твору.
Повість – прозовий жанр
описово-оповідного типу, в якому життя подається у вигляді ряду епізодів з
життя героя, середня епічна форма, яка показує етап життя героя.
Поема – великий віршований твір із сюжетно-оповідною організацією, повість або
роман у віршах, багаточастинний твір, у якому зливаються воєдино епічне та
ліричне начала.
Порівняння – форма
поетичної мови, основана на порівнянні двох предметів або явищ з метою пояснити
один з них за допомогою іншого («очі, як небо, голубі», «слово — золото» тощо).
Постмодернізм – один з провідних стильових напрямів ХХ ст., для якого
характерні: гра зі словом, образом, «чужим» текстом, наскрізна іронічність.
Пролог – своєрідний
вступ до твору, в якому оповідається про події минулого, він емоційно налаштовує
читача на сприйняття.
Прототип – реально існуюча
людина, яку автор використав як модель для створення літературного персонажа, і
реальна особа або літературний персонаж, який послужив основою для створення
того чи іншого художнього образу.
Р
Реалізм – один з ідейно-художніх
напрямів у літературі й мистецтві ХІХ ст., для якого характерне прагнення до
правдивості й достовірності зображення. Основна
властивість – за допомогою типізації відбивати життя в образах, які відповідають
суті явищ самого життя.
Ремінісценція (від латин. reminiscentia – спогад) – відгомін у художньому творі
якихось мотивів, образів, деталей з відомого твору іншого автора.
Риторичне запитання – запитання, яке не передбачає відповіді; воно виступає у значенні
ствердження і посилює емоційність висловлювання.
розвиток дії – система подій, які витікають із зав'язки; походу розвитку
дії, як правило, конфлікт загострюється, а протиріччя виявляються все ясніше і
гостріше.
Розв'язка – заключний момент у розвитку дії художнього твору.
«Розстріляне
відродження» – умовна назва літературно-мистецької генерації українських
митців 1920-х – початку
1930-х років, які були репресовані більшовицьким режимом.
Роман – великий епічний твір,
у якому зображається всебічна картина життя великої кількості людей у певний період
часу або цілого людського життя, одна з великих форм епічного роду літератури.
Романтизм – літературний напрям, який показує ідеального героя, його духовний світ
та ідеали, заради яких він вступає у боротьбу.
С
Сарказм – зла і уїдлива
насмішка, вищий ступінь іронії.
Сатира – вид комічного, який найбільш нещадно висміює людську недосконалість; виражає
різко негативне відношення автора до зображуваного, має умовою висміювання
виведеного характеру або явища.
Символізм – нереалістична течія
XIX – XX ст. Основна
властивість – освоєння «речей у собі» та ідеї, які знаходяться за межами
чуттєвого сприйняття. В основі естетики – символ (він повинен замінити
конкретний образ).
Соціалістичний реалізм – основний художній напрям у радянській літературі,
який характеризується нерозривним поєднанням реалістичного зображення із соціалістичною
ідеологією.
Т
Тема – предмет зображення, люди, відносини, коло подій, яке
осмислюється у творі; те, про що оповідає автор.
Тип – образ людини, який відбив найбільш суттєві риси своєї епохи, класу,
середовища, соціальної групи.
У
Урбанізм (від латин. urbanus – міський) – зображення
великого промислового міста, його атмосфери, динаміки, способу життя.
Усмішка
– лаконічний, гумористичний твір, якому притаманні жанрові особливості
гуморески, анекдоту, фейлетону. Жанр ввів в українську літературу Остап Вишня.
Ф
Фабула – послідовність розвитку подій у творі (існують і інші тлумачення
терміна).
Фейлетон (від фр. feuilleton – лист, аркуш) – невеликий
літературно-публіцистичний твір сатиричного, викривального жанру на злободенну
тему.
Футуризм – авангардистська течія модернізму.
Х
«Химерна проза» – узагальнююча назва
прозових творів, для яких притаманні: умовні форми; фольклорна та міфологічна
основи; активна авторська позиція, яка проявляється через образ оповідача;
відсутність стильової та жанрової єдності.
Хорей – двоскладовий віршований розмір з наголосом на першому
складі.
Художня деталь – різновид художнього образу, яскрава,
промовиста подробиця, яка у творі виконує важливу роль: за її допомогою автор
наголошує на чомусь, підсилює його ідейне спрямування, порушує якусь проблему.
Ц
Цикл – об'єднання низки відносно самостійних творів у ціле
темою, спільним оповідачем, при збереженні завершеності кожного твору.
Я
Ямб – двоскладовий віршований розмір з наголосом на другому складі.
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ
ЛІТЕРАТУРИ
1.
Українська література (рівень стандарту): підруч. для 10 кл. закл. загальн.
серед. освіти / О. Авраменко, В. Пахоренко. – К.: Грамота, 2018. – 256 с.
2.
Українська література (рівень стандарту): підруч. для 10 кл. закладів загальної
середньої освіти / А.М. Фасоля, Т.О. Яценко, В.В. Уліщенко, Г.Л. Бійчук, В.М. Тименко. – К.: Педагогічна думка, 2018. –
192 с.
3.
Українська література (рівень стандарту): підруч. для 10 класу закл. заг. серед.
освіти / О.І. Борзенко, О.В. Лобусова. – Х.: Вид-во «Ранок», 2018. – 240 с.
4.
Українська література (рівень стандарту): підруч. для 11 кл. закладів загальної
середньої освіти / А.М. Фасоля, Т.О. Яценко, В.В. Уліщенко, В.М. Тименко, Г.Л. Бійчук. – К.: УОВЦ «Оріон», 2019. – 240 с.
5.
Українська література (рівень стандарту): підруч. для 11 кл. закладів
загальн. серед. освіти / О. Авраменко. –
К.: Грамота, 2019. – 256 с.
6. Українська мова та література: Довідник. Завдання в
тестовій формі: 1 ч. / О. Авраменко, М. Блажко. – К.: Грамота, 2019. – 496 с.
7. Українська
мова та література: Збірник завдань у тестовій формі: ІІ ч. / О. Авраменко.
– К.: Грамота, 2019. – 144 с.
ІНФОРМАЦІЙНІ РЕСУРСИ
1. https://pidruchnyk.com.ua/
2. http://www.ukrlib.com.ua
3. http://www.ukrclassic.com.ua
4.
http://ukrlit.org
5.
https://znoclub.com
6.
http://bukvoid.com.ua