Цитати і перифрази про письменників

Літературні організації та угруповання в Україні

Наприкінці ХІХ - початку ХХ століття в Україні відбувся стрімкий розквіт літературного життя, з’явилося нове покоління талановитих культурних діячів і, разом з тим, створено десятки літературних угруповань та організацій. 

Пропонуємо пригадати ці організації, їх засновників та назви, адже на ЗНО це також знадобиться.

Літературні угруповання кінця ХІХ – поч. ХХ ст. :

Покутська трійка – В. Стефаник, Лесь Мартович, М. Черемшина

“Молода муза” (Львів) – Остап Луцький, Петро Германський, Василь Пачовський, Богдан Лепкий, Сидір Твердохліб.

Символістські угруповання: “Біла студія”, “Музагет”, “Гроно”

Футуристські групи: “Фламінго”, “Комкосмос” (перейменована на “Аспанфут”), “Нова генерація”

Мистецьке життя в Україні ХХ століття мало право на існування лише в межах лояльності до панівної комуністичної ідеології. Усі письменники поділялися за цим принципом на дві умовні категорії:

•  «Попутники», що прагнули дотримуватися принципу об’єктивності мистецтва, не виступаючи відкрито проти радянської влади.
•  «Пролетарські», які у своїй творчості свідомо керувалися ідеологічними настановами Комуністичної партії;

Угруповання “попутників”:

Ланка:
1924-1926 рр.
Київ
Представники: В. Підмогильний, Є. Плужник, Б. Антоненко-Давидович, Т. Осьмачка, Б. Тенета, Г. Косинка
Була реорганізована в МАРС (“Майстерня революційного слова” 1926-1934 рр.).

ВАПЛІТЕ (Вільна Академія Пролетарської Літератури):
1926-1928
Харків
Утворена за ініціативою М. Хвильового
Керівники: М. Хвильовий, М. Яловий, О. Досвітній
Представники: М. Бажан, О. Довженко, М. Куліш, В. Сосюра, П. Тичина та інші.
Перетворилась на «Пролітфронт» (Пролетарський літературний фронт)

ВАПЛІТЕ в особі Миколи Хвильового розпочала славетну літературну дискусію 1925—1928 рр. і перемогла в ній, довівши наявність і необхідність національної, специфічної української літератури, орієнтованої на Європу, а не на Росію.

Неокласики:
«Гроно п’ятірне»
Київ
Представники: Зеров, Рильський, Филипович, Бургардт, Драй-Хмара

“Пролетарські” угруповання:

Плуг (Спілка селянських письменників):
Харків
Керівник – Сергій Пилипенко
Представники: Наталя Забіла, Дмитро Бедзик, Володимир Гжицький

Гарт:
1923-1925 рр.
Керівник – Василь Еллан-Блакитний
Представники: Володимир Сосюра, Павло Тичина, Микола Хвильовий, Олександр Довженко

ВУСПП (Всеукраїнська Спілка Пролетарських Письменників):
Всеукраїнська спілка пролетарських письменників
Представники: І. Кулик, І. Микитенко, І. Ле, Л. Смілянський та ін.

Молодняк:
1926-1932
Представники:  С. Воскрекасенко, І. Гончаренко, Я. Гримайло
“Бойовий загон пролетарського фронту”

Еміграція: 

“Празька школа”:
Прага
Представники: О. Ольжич, Ю. Дараган, О. Теліга, Є. Маланюк, Л. Мосендз, О. Лятуринська, Н. Лівицька-Холодна, О. Стефанович та ін.

МУР (Мистецький український рух):
Створений у 1945 р.
Німеччина
Представники: Є. Маланюк, У. Самчук, І. Багряний, Т. Осьмачка, В. Барка, Ю. Косач та інші.

Нью-Йоркська група:
Нью-Йорк
Представники: Б. Бойчук, Б. Рубчак, Ю. Тарнавський, П. Килина, Е. Андієвська, В. Вовк та ін.

Літературні угруповання 80-90-х років ХХ ст. :

“Бу-Ба-Бу” ((Бурлеск-Балаган-Буфонада) – Ю. Андрухович, В. Неборак, О. Ірванець
“Нова дегенерація” – С. Процюк, І. Ципердюк, І. Андрусяк
“Пропала грамота” – Ю. Позаяк, В. Недоступ, С. Либонь
“Західний вітер” – В. Махно, Б. Щавурський, В. Гайда, Г. Безкоровайний
“ЛуГоСад” – І. Лучук, Н. Гончар, Р. Садловський
“500” – М. Розумний та ін.
“Червона фіра” – С. Жадан, Р. Мельників, І. Пилипчук

Більшість з усіх організацій та угруповань, наведених вище, давно припинили свою діяльність. Але деякі з тих, що були створені ближче до перетину ХХ та ХХІ століття, існують донині.

ЗНО в картинках: українська література

Як провести гру-подорож по розділах мовознавчої науки з урахуванням знань учнів

Правила гри

     Гру проводять учні старших класів. Можна залучити вчителів.

     Розрахована вона на змагання між 5 –11 класами, з яких і складаються команди (кількість учасників у команді, а, відповідно, і завдань з кожного розділу варіюється з урахуванням кількості учнів у класах).

     Відповідно до завдань (а вони складаються по розділах мовознавчої науки з урахуванням знань учнів) кабінети перетворюють на окремі держави: Лексикологія, Фонетика, Синтаксис і т.д. У кожному з них учень, що відповідає за цю ділянку гри, як на екзамені, пропонує вибрати завдання і дати на нього відповідь кожному учаснику в команді. За правильну відповідь учневі дають (наприклад) червону фішку, за не зовсім правильну – синю, за неправильну – зелену.

     На початку гри кожна команда отримує маршрутний лист, за яким їй треба рухатися по класах-державах до фінішу.

     Підсумки гри проводять за кількістю відповідних фішок у двох напрямках: командний результат та індивідуальний.

Зразки завдань

Фонетика

1. Назвати голосні звуки.
2. Як утворюються голосні звуки?
3. Як утворюються приголосні звуки?
4. На які групи поділяються звуки залежно від участі голосу?
5. Що таке алфавіт?
6. Які букви завжди позначають два звуки?
7. Коли букви я, ю, є позначають два звуки?
8. Як визначається кількість складів у слові?
9. Які є склади? Охарактеризуйте їх.
10. Розкажіть алфавіт.
11. Як перевірити написання ненаголошених голосних?
12. Назвіть слова, в яких не відбувається спрощення в групах приголосних.
13. Які правила вживання у – в, і – й ви знаєте?
14. Після яких букв пишеться м’який знак?
15. Після яких букв вживається апостроф?
16. Скільки звуків і букв у слові щастить?
17. Скільки складів у слові перелицьовувати?
18. Вставте, де треба, необхідні букви: рю…зак, форпос…ний, барабан…щик, торф…яний.

Словосполучення і речення

1. Що таке словосполучення?
2. Який вид зв’язку у словосполученні називається узгодженням?
3. З чого складається словосполучення?
4. Назвіть головне і залежне слова у словосполученні вишневий сад.
5. Чи є словосполученням таке сполучення: настав вечір?
6. Чи є словосполученням таке сполучення: брат і сестра?
7. Визначте спосіб зв’язку слів у словосполученні світла краса.
8. Яке речення називається простим?
9. Яке речення називається складним?
10. Скільки частин може бути у складному реченні?
11. Скільки граматичних основ має просте речення?
12. Яке речення називається складносурядним?
13. Які є речення за метою висловлювання?
14. Яке речення називається односкладним, а яке двоскладним?
15. Яке речення називається поширеним, а яке непоширеним?
16. Яке речення називається ускладненим?
17. На які питання відповідає додаток?
18. На які питання відповідає обставина?

Будова слова, словотвір

1. Що таке основа слова?
2. Які слова називаються спільнокореневими?
3. Назвіть значущі частини слова.
4. Що таке префікс і суфікс?
5. Виділіть корінь у слові джерельце.
6. Коли пишеться префікс пре-?
7. Коли пишеться префікс при-?
8. Перед якими буквами префікс з- змінюється на с-?
9. У яких словах вживається префікс прі-?
10. Чи змінюється у певних випадках написання префіксів без-, роз- на бес-, рос-?
11. Зробіть розбір за будовою слова підводний.
12. Які способи словотвору ви знаєте?
13. Який спосіб словотвору називається префіксальним?
14. Який спосіб словотвору називається суфіксальним?
15. Який спосіб словотвору називається складанням?
16. Утворіть прикметники із суфіксом –ськ- (-зьк, -цьк-) від іменників Прага, читач, узбек.
17. Що спільне і відмінне між префіксом і суфіксом?
18. Вставте необхідну букву (с або з): …чорнити, ро…фарбувати, …ціпити.

Морфологія

1. Яка частина мови називається іменником?
2. Яка частина мови називається прикметником?
3. Яка частина мови називається прийменником?
4. Яка частина мови називається вигуком?
5. Назвіть іменник: десятий, десять, десятка, десятиденний.
6. Назвіть числівник: дев’ятка, дев’ятий, дев’ятиденний.
7. Знайдіть у реченні іменники: Де по курганах яблуневих, мов кобзарі, співають птиці, де смужка вранішнього неба немов запалює зіниці.
8. Назвіть особові займенники.
9. Знайдіть у реченні дієслова: Не сняться літа дитинні, не маряться дні юнацькі, дівчата з горбів зелених, зелених давно не сходять до танцю.
10. Яким членом речення частіше буває іменник?
11. Назвіть часи дієслів.
12. Які числівники називаються простими?
13. За якими ознаками іменники І і ІІ відмін поділяються на групи?
14. Поставте дієслово працювати у всіх часових формах.
15. Визначте рід іменників: поні, Сухумі.
16. Скільки відмін має іменник?
17. Назвіть відмінки.
18. Якою частиною мови найчастіше виражається звертання?

Лексикологія

1. Що вивчається у розділі «Лексикологія»?
2. Що вивчається у розділі «Фразеологія»?
3. Які слова називаються загальновживаними?
4. Які слова називаються діалектизмами?
5. Які слова називаються застарілими?
6. Які слова називаються неологізмами?
7. Які слова називаються багатозначними?
8. Які слова називаються омонімами?
9. Які слова називаються синонімами?
10. Замініть вираз одним словом:  Міра ваги, яка дорівнює тисячі кілограмів.
11. Замініть вираз одним словом:  будівля, призначена для житла або розміщення різних установ.
12. Замініть неправильно вжите слово: Туристична подорож тривала дві неділі.
13. Визначте, в яких словосполученнях виділені слова вжиті у прямому значенні, а в яких у переносному: золотий перстень, золоте серце.

5 клас

1.   Фонетика.

2.   Будова слова. Словотвір.

3.   Синтаксис.

4.   Морфологія.

5.   Лексикологія. Фразеологія.

6 клас

1. Будова слова. Словотвір.

2.   Синтаксис.

3.   Морфологія.

4.   Лексикологія. Фразеологія.

5.   Фонетика.

8 клас

1. Синтаксис.

2.   Морфологія.

3.   Лексикологія. Фразеологія.

4.   Фонетика.

5.   Будова слова. Словотвір.

9 клас

1. Морфологія.

2.   Лексикологія. Фразеологія.

3.   Фонетика.

4.   Будова слова. Словотвір.

5.   Синтаксис.

10 клас

1.   Лексикологія. Фразеологія.

2.   Фонетика.

3.   Будова слова. Словотвір.

4.   Синтаксис.

5.   Морфологія.

11 клас

1. Фонетика.

2.   Будова слова. Словотвір.

3.   Синтаксис.

4.   Морфологія.

5.   Лексикологія. Фразеологія.