Мнемонічні
фрази для деяких правил з української мови
Мнемо́ніка
(грец. τα μνημονιχα — мистецтво запам'ятовування) (мнемотехніка) — сукупність
прийомів і способів, що полегшують запам'ятовування і збільшують обсяг пам'яті
шляхом утворення штучних асоціацій.
1. Відмінки
Називний,
Родовий, Давальний, Знахідний, Орудний, Місцевий, Кличний
"На Родини
Для Зими Осінь Мостить Килими"
2. «Де Ти З'їСи
Ці ЛиНи, ДЗиР?» (Дзир – ім’я котика)
Приголосні,
після яких пишеться м'який знак
(козацький,
сьомий, лялька, дзьоб).
3. «МаВПа БуФ»
(губні приголосні звуки)
(б’ють, в’юн,
черв’як).
4. «Де Ти З'їСи
Цю ЧаШу ЖиРу »
Приголосні,
після яких в словах іншомовного походження пишеться "И" ( Правило
дев'ятки) (директор, таксист, режим).
Приголосні,
перед якими префікс "з-" перетворюється на "с-"
(схопити,
сфотографувати, стерти).
6. Глухі
приголосні звуки
«УСе Це КаФе «ПТаХ і ЧаШа»
"ЦаП ХоЧе
ФіСТаШКи"
7. «БуДе ГоЖе
ҐеДЗю у ДЖаЗі».
Дзвінкі
приголосні звуки
8. «Ми ВиНиЛи
РіЙ».
Сонорні
приголосні звуки
9 «Ще їЖДЖу»
Ш, Ч, Ж, ДЖ –
шиплячі приголосні.
10. «СЦе їЗДЗу»
(вимовляємо “ще їжджу” по-дитячому:))
С, Ц, З, ДЗ –
свистячі приголосні.