Прислівник як частина мови ( тест)

7- А. Прислівник як частина мови 

тест

1. Усі слова є прислівниками в рядку
А стрімголов, змалечку, вперемішку, босоніж Б стромляючи, важко, легко, спересердя В не раз, зроду-віку, до дому, час від часу Г щосили, казна-звідки, будь-де, давній Д стрімкий, босоногий, малий, перемішаний	А Б В Г Д
2. Виділене слово є прислівником у реченні
А Старому та хворому годи завше, як малому. Б Мені стало якось ніяково. В Тоді на Волині було невеличке село. Г Стояла собі у полі, коло гаю, одна козача пасіка. Д Він говорив, не поспішаючи нікуди.	А Б В Г Д
3. Прислівник пишеться разом у рядку
А (на)жаль Б (без)кінця В (спокон)віків Г (до)вподоби Д (до)побачення	А Б В Г Д
4. Прислівник виступає обставиною в реченні
А Неподалік від озера будинок відпочинку. Б У лісочку було прохолодно. В Вона зробила це мимохідь. Г У будинку неподалік світилося. Д Наша подорож була вдалою.	А Б В Г Д
5. Усі прислівники належать до одного розряду за значенням у рядку
А тепло, таємно, дуже близько Б вночі, швидко, жартома, хитро В довкола, згори, торік, зопалу Г здалеку, насухо, уранці, туди Д спросоння, згарячу, спересердя, навмання	А Б В Г Д
6. Усі прислівники вищого ступеня в рядку
А помітніше, куди веселіше, гарячіше, якнайтепліше Б важливіше, якнайменше, менш вдало, краще В глибше, трохи важче, вище, гірше Г ширше, трохи швидше, щонайгірше, багатше Д неспокійніше, найгрізніше, ще ніжніше, сумніше	А Б В Г Д
7. Позначте рядок із прислівниками, від яких не можна утворити ступені порівняння
А гарно, багато, далеко, рішуче Б наспіх, зопалу, навмисне, спросоння В дорого, голосно, вузько, дбайливо Г глибоко, рано, швидко, лукаво Д вільно, дивно, сумно, коротко	А Б В Г Д
8. Усі прислівники пишуться разом у рядку
А на/похваті, по/ночі, у/розтіч, на/жаль Б в/щерть, за/світла, на/виворіт, на/провесні В од/віку, з/переляку, на/відріз, з/гарячу Г на/взнак, в/подорож, до/речі, що/духу Д с/підлоба, на/двоє, по/змозі, з/надвору	А Б В Г Д
9. Усі прислівники пишуться через дефіс у рядку
А пліч/о/пліч, з давніх/давен, день/у/день, по/латині Б на/гора, коли/не/коли, без кінця/краю, де/небудь В віч/на/віч, по/простому, сам/на/сам, хтозна/коли Г ледве/ледве, по/праву, по/друге, як/не/як Д більш/менш, раз/по/раз, будь/коли, десь/не/десь	А Б В Г Д
10. Усі прислівники пишуться окремо в рядку
А (до)лиця, (уві)сні, (на)гора Б (на)віку, (що)години, (в)зимку В (на)льоту, (на)підпитку, (до)вподоби Г (до)речі, (через)силу, (без)сліду Д (по)руч, (в)літку, (до)вкола	А Б В Г Д
11. Виділене слово є прислівником у рядку
А подарувати на/память Б піднятися на/гору Кіліманджаро В в/день народження Г спати в/день Д постукати в/останні двері	А Б В Г Д
12. Виділене слово є прислівником у рядку
А в/горі проклали тунель Б бігати по/весняному льодку В по/сусідському полю бігти Г у/двох кишенях Д йти на/зустріч	А Б В Г Д
13. Усі прислівники якісно-означальні в рядку
А гарно, нині, гаряче, навмисне Б розумно, мало, спересердя, важко В радісно, пішки, спекотно, холодно Г добре, наполегливо, погано, весело Д по-весняному, вдало, гірко, вдалині	А Б В Г Д
14. Усі прислівники кількісно-означальні в рядку
А мало, надвоє, тричі, занадто Б трохи, поодинці, до речі, додому В дуже, один в один, на жаль, як-не-як Г тепло, сміливо, низько, високо Д товсто, суворо, просто, дорого	А Б В Г Д
15. Усі прислівники способу дії в рядку
А верхи, завжди, учора, по-латині Б на-гора, здалеку, на щастя, понині В навшпиньки, по-молодечому, по-нашому, пішки Г бігом, одвіку, гуртом, завтра Д багато, уплав, по-домашньому, по-материнськи	А Б В Г Д
16. Усі прислівники часу в рядку
А торік, вчора, доти, тоді Б завтра, зранку, набакир, навприсядки В завжди, довіку, попідтинню, зрання Г досі, віднині, спросоння, попідвіконню Д взимку, непереливку, щомісяця, надсилу	А Б В Г Д
17. Усі прислівники місця в рядку
А зухвало, зліва, назустріч, карколомно Б мізерно, ліворуч, наприкінці, туманно В десь-колись, здалеку, байдуже, навколо Г спочатку, сліпо, пізно, ввечері Д уві сні, внизу, віддалік, високо	А Б В Г Д
18. Усі прислівники мети в рядку
А наперекір, навмисне, мимохідь, напоказ Б жартома, нагорі, посередині, дарма В зумисне, зозла, нашвидкоруч, всерйоз Г на зло, ненароком, тихо, вголос Д навшпиньках, зосліпу, на щастя, на радість	А Б В Г Д
19. Усі прислівники причини в рядку
А замолоду, на зло, мимохіть, спересердя Б зопалу, спросоння, згарячу, ненароком В коли-не-коли, в цілому, з діда-прадіда, казна-як Г спекотно, холодно, по-братськи, завзято Д затято, по-пластунськи, віднині, просто	А Б В Г Д
20. Правильно утворені форми ступенів порівняння прислівників у рядку
А дорожче, ще ніжніше, голосніше, більш вдало Б поганіше, занадто голосно, помалу, зовсім мало В ліпше, куди швидше, прекрасно, страшніше Г найрадісно, маліше, більш виважено, найкраще Д вище, якнайголосніше, якнайшвидше, захмарно дорого	А Б В Г Д
21. Правильно утворені форми ступенів порівняння прислівників у рядку
А найкраще, дуже швидко, найменш популярніше, дуже добре Б більш популярно, помалу, найбільш густо, висче В менш вправно, маліше, дорогше, наймиліше Г веселіше, якнайголосніше, тепліше, найсміливіше Д завесело, дуже швидко, трошечки, більш низько	А Б В Г Д
22. Неправильно утворені форми ступенів порівняння всіх прислівників у рядку
А найбільш часто, тепліше, найсміливіше, гарніше Б суворіше, зовсім просто, найпростіше, якнайдешевше В саме простіше, дуже гарно, прекрасно, солодкіше Г дуще, найменш вигідніше, повніше, смачно Д дуже смачно, швидкіше, голосніше, спекотніше	А Б В Г Д
23. Через дефіс пишуться всі прислівники в рядку
А ледве/ледве, по/одинці, по/друге, хоч/не/хоч Б врешті/решт, сам/на/сам, рік/роком, сам/самотою В десь/не/десь, сяк/так, по/людськи, давним/давно Г часто/густо, казна/де, слово/в/слово, дарма/що Д коли/не/коли, якогось/то, з/радості, не/до/вподоби	А Б В Г Д
24. Через дефіс пишуться всі прислівники в рядку
А на/в/з/догін, будь/коли, пліч/о/пліч, око/за/око Б по/маленьку, де/небудь, по/нашому, як/не/як В у/наслідок, віч/на/віч, по/їхньому, стрім/голов Г по/своєму, по/латині, на/гора, всього/на/всього Д десь/колись, все/одно, тет/а/тет, будь/не/будь	А Б В Г Д
25. Разом пишуться всі прислівники в рядку
А без/вісти, до/щенту, на/під/питку, на/споді Б без/перестанку, в/купі, на/славу, з/рештою В в/бік, на/перебій, у/брід, у/сто/крат Г в/плав, на/розхват, на/сторожі, по/сусідству Д до/дому, на/льоту, над/міру, на/захват	А Б В Г Д
26. Прислівник пишеться через дефіс в усіх випадках, окрім
А Де не де вулиця впаде раптом в калюжу, аж оті жаби зарегочуться рейканням. Б Маючи вози з вівсом, багач спинився круто й гаркнув по хазяйськи на робітників. В З давніх давен в Україні святили мак і ним обсівали людей і худобу, бо вірили, що він захищає від усякого зла. Г Досконало володіючи багатьма сучасними європейськими й давніми мовами, Олександр Потебня почав віршований переклад українською мовою „Одісеї” Гомера, рік роком працюючи над влучним словом. Д Поступово фразеологізм „ні пуху ні пера” охоче підхопили інші мовці й понесли далеко далеко від мисливського люду.	А Б В Г Д
27. Прислівник пишеться через дефіс в усіх випадках, окрім
А Мартин хоч не хоч сідає на краєць крісла. Б Сонце клонилося вже до росохатих панських лип ген ген у парку й робило з Мартина велетня на сірій тіні. В Усі щасливі родини схожі одна на одну, кожна нещаслива родина нещасна по своєму. Г День у день проводилась просвітницька робота. Д Всякий господар по своєму робить.	А Б В Г Д

28. Установіть відповідність між групами прислівників та їхнім значенням
1 учора, торік, тоді пізно 2 далеко, удома, внизу, скрізь 3 чудово, хитро, розумно, відмінно 4 спросоння, спересердя, зопалу, знічев’я	А прислівники мети Б прислівники способу дії В прислівники причини Г прислівники часу Д прислівники місця	А Б В Г Д 1 2 3 4

29. Текст і завдання до нього.
1. Чудово було тут, на Дніпрі! 2. Широко, на кілька верстов розметнувся він, спокійно плинучи під сонцем до моря. 3. Святково мигтять чайки над небесно чистою водяною рівниною, біліють вітрильники, снують шаланди, підходять плоти... 4. Сила-силенна води, чистої, свіжої, солодкої, плине і плине кудись до моря. 5. Багатий нею Дніпро, багатший за всякого царя. 6. Весь ярмарок, згоряючи від спраги, черпає з нього пригорщами, кухлями, тисячами відер, та в ньому не меншає анітрохи. 7. Найвправніші нирці не можуть сягнути дна в його холодних глибинах. 8. Як добре що належить він усім, однаково привітний та щедрий до кожного...
А. У якому реченні допущено пунктуаційну помилку
А 1 Б 3 В 5 Г 7 Д 8	А Б В Г Д
Б. Позначте речення, які містять прислівники
А 1, 3, 4, 5 Б 1, 2, 3, 4 В 1, 2, 3, 8 Г 2, 5, 6, 7 Д 3, 4, 5, 8	А Б В Г Д

КАРАНТИН - НЕ канікули . 7- А Правопис прислівників

Відеорепетитор української мови

Правопис прислівників

1. Разом пишуться:

а) Складні прислівники, утворені сполученням прийменника з прислівником: віднині, відтепер, донині, дотепер, забагато, задовго, занадто, набагато, навічно, надалі, надовго, назавжди, назовсім, наскрізь, насправді, невтямки, негаразд, отак, отам, отут, підтюпцем, повсюди, подекуди, позавчора, позаторік, потроху, утричі, якнайкраще.

Примітка. Від подібних прислівників слід відрізняти сполучення прийменників із незмінюваними словами, вживаними в значенні іменників. Такі сполучення пишуться окремо: від сьогодні, до завтра, на завтра, на потім (не відкладайте цього до завтра, на завтра, на потім), за багато, на багато (пор.: забагато гуляєш і за багато років уперше приїхав, стало набагато легше й зал на багато місць), на добраніч, на ура.

б) Складні прислівники, утворені сполученням прийменника з іменником: безвісти, безперестанку, вбік, ввечері, ввіч, вволю, вголос, вгорі, вгору, вдень, взимку, взнаки, відразу, вкрай, вкупі, влад, влітку, внизу, вночі, восени, впам’ятку, впень, вперед, впереміж, впереміш, вплав, вплач, впоперек, впору, враз, вранці, врешті, врівень, врівні, врозкид, врозліт, врозсип, врозтіч, вряд, всередині, вслід, всмак, вщерть, доверху, довіку, довкола, доволі, догори, додолу, додому, докупи, донизу, дотла, дощенту, заміж, замужем, заочі, запанібрата, запівніч, зараз, заразом, засвітла, збоку, зверху, звіку, згори, здуру, ззаду, зісподу, знизу, зозла, зокола, зразу, зранку, зрання, зрештою, зроду, зсередини, набік, набір, наверх, наверху, навесні, навиворіт, навиліт, навідліг, навідріз, навік, навіки, навіч, нагору (але на-гора), надвечір, надворі, надголодь, надзелень, надмір, надміру, назад, назахват, наздогад, назустріч, наниз, нанизу, наостанок, наостанку, напам’ять, наперебій, напереваги, наперед, наперекір, напереріз, напівдорозі, напідпитку, напоказ, наполовину, напохваті, напочатку, наприклад, напровесні, напролом, напропале, нараз, нарешті, нарівні, нарозхват, насилу, наскоком, наспід, наспіх, насподі, насторожі, наяву, обік, обіч, одвіку, опівдні, опівночі, опліч, підряд, побіч, поблизу, поверх, повік, поволі, позаду, поночі, попліч, поруч, поряд, посередині, почасти, скраю, спереду, спочатку, убік, убрід, увечері, увіч, уголос, угорі, угору, удень, узимку, узнаки, украй, укупі, улад, улітку, униз, унизу, уночі, упень, уперед, уплав, уплач, упоперек, упору, уранці, урешті, урівень, урівні, урозкид, урозліт, урозсип, урозтіч, уряд, усередині, услід, усмак, ушир.

в) Складні прислівники, утворені сполученням прийменника з коротким (нечленним) прикметником: віддавна, востаннє, вручну, догола, допізна, завидна, замолоду, заново, звисока, згарячу, злегка, зліва, знову, зрідка, напевне, нарівні, нарізно, нашвидку, помалу, помаленьку, потихеньку, сповна, спроста, сп’яну.

г) Складні прислівники, утворені сполученням прийменника з числівником: вдвоє, втроє, вчетверо й под.; вперше, вдруге, втретє й под.; надвоє, натроє, начетверо й под.; удвох, утрьох, учотирьох і т. д.; водно, заодно, поодинці, спершу.

д) Складні прислівники, утворені сполученням прийменника з займенником: внічию, втім, навіщо, нащо, передусім, почім, почому, але: до чого, за віщо, за що та ін. в ролі додатків.

е) Складні прислівники, утворені сполученням кількох прийменників із будь-якою частиною мови: вдосвіта, вподовж, завбільшки, завглибшки, завдовжки, завтовшки, завчасу, завширшки, знадвору, навздогін, навзнак, навкидьки, навколо, навкруги, навкулачки, навмисне, навпаки, навперейми, навприсядки, навпростець, навряд, навскач, навскіс, навскоси, навсправжки, навстіж, навтікача, навздогін, наздогін, наосліп, напоготові, позавчора, позаторік, попідтинню, спідлоба.

є) Складні прислівники, утворені з кількох основ (із прийменником чи без нього): босоніж, водносталь, ліворуч, мимоволі, мимоїздом, мимохідь, мимохіть, насамперед, натщесерце, нашвидкуруч, обабіч, обіруч, очевидно, повсякчас, праворуч, привселюдно, самохіть, стрімголов, тимчасово, чимдуж, чимраз.

ж) Складні прислівники, утворені сполученням часток аби-, ані-, де-, чи-, що-, як- із будь-якою частиною мови: абикуди, абияк, аніскільки, анітелень, анітрохи, анічичирк, аніяк; дедалі, деінде, деколи, декуди; чимало; щовечора, щогодини, щодалі, щоденно, щодня, щодуху, щомісяця, щомога, щонайбільше, щонайдовше, щонайдужче, щонайкраще, щонайменше, щонайширше й т. д., щоночі, щоправда, щораз, щоразу, щороку, щосили, щохвилини (але: дарма що, поки що, тільки що, хіба що, чи що); якомога, якось і якось (з різними значеннями), якраз, якнайбільше, якнайдужче, якнайдовше й под.

Увага. Слід відрізняти прислівники, складені з прийменників або часток і різних частин мови, від прийменників або часток та іменників, прикметників тощо, коли останні зберігають у реченні свої функції як окремі частини мови, отже, і пишуться окремо. Пор.:

Він повернув убік і Ударив у бік.

Спочатку це не було ясно і З початку розмови вони зрозуміли вашу думку.

Прочитай віри напам’ять і На пам’ять він подарував мені книжку.

Всередині щось дуже заболіло і Це правило шукай у середині розділу.

Хлопці домовилися йти всі вкупі до міста і У купі піску гралися діти.

Зауважую вам востаннє і Вони постукали в останнє вікно.

Ми чуємо це вперше й Зайдемо в перше село.

Втім, я не заперечую й У тім спектаклі виступав і я.

У нас чимало досягнень і Чи мало вам допомагали?

Нащо було починати справу? і На що ви натякаєте?

Ми теж виступали на зборах і Він говорив те ж, що і я.

Якось уже воно буде і Як ось і Марко на поріг.

2. Окремо пишуться:

а) Прислівникові сполуки, що складаються з прийменника та іменника, але в яких іменник звичайно зберігає своє конкретне лексичне значення й граматичну форму, особливо коли між прийменником і керованим ним іменником можливе означення до цього іменника (прикметник, займенник, числівник): без відома, без жалю, без кінця, без кінця-краю, без краю, без ладу, без ліку, без мети, без наміру, без пуття, без сліду, без смаку, без сумніву, без угаву, без упину, без черги, в затишку, в міру, в нагороду, в ногу, в обмін, в обріз, в позику, в цілості, до біса, до вподоби, до гурту, до діла, до загину, до запитання, до краю, до крихти, до ладу, до лиха, до лиця, до міри, до ноги, до обіду, до останку, до пари, до пня, до побачення, до пори, до пуття, до речі, до решти, до сих пір, до смаку, до смерті, до снаги, до сьогодні, за години, за дня, за кордон, за кордоном, за рахунок, за світла, з болю, з-за кордону, з краю в край, з переляку, з радості, з розгону, на бігу, на біс, на вагу, на весну (але навесні), на вибір, на видноті, на відчай, на відмінно, на віку, на гамуз, на голову, на диво, на дозвіллі, на жаль, на зло, на зразок, на льоту, на мить, на ніщо, на око, на поруки, на прощання, на радість, на радощах, на руку, на самоті, на світанку, на скаку, на славу, на слово, на сміх, на совість, на сором, на ходу, на шкоду, на щастя, над силу, не з руки, ні на гріш, під боком, під гору, під силу, по закону, по змозі, по знаку, по можливості, по правді, по силі, по совісті, по сусідству, по суті, по черзі, по щирості, у вигляді, уві сні, у поміч, у стократ, через силу, як слід, як треба.

б) Словосполуки, що мають значення прислівників і складаються з двох іменників (зрідка — числівників) та одного або двох прийменників: від ранку до вечора, день у день, з боку на бік, з дня на день, один в один, раз у раз, рік у рік, час від часу.

в) Словосполуки, які в реченні виконують функції прислівника та складаються з узгоджуваного прийменника (числівника, займенника) й дальшого іменника: другого дня, таким чином, темної ночі, тим разом, тим часом і т. ін.

г) Прислівники, утворені сполученням прийменника з повним прикметником чоловічого (середнього) роду: в основному, в цілому.

д) Прислівники, утворені сполученням прийменника по зі збірним числівником: по двоє, по троє, по четверо тощо.

3. Через дефіс пишуться:

а) Складні прислівники, утворені від прикметників і займенників за допомогою прийменника по та закінчення -ому або (-к)и: по-батьківському, по-бойовому, по-братньому, по-господарському, по-іншому, по-козацькому, по-нашому, по-своєму, по-сусідському, по-українському, по-християнському; по-батьківськи, по-братерськи, по-господарськи, по-людськи, по-сусідськи, по-українськи; також по-латині.

Примітка. У прислівниках цього типу, утворених від складних прикметників, що пишуться через дефіс, дефіс ставиться тільки після по-: по-соціалдемократичному.

б) Складні прислівники, утворені за допомогою прийменника по від порядкових числівників: по-перше, по-друге, по-третє й т. д.

в) Неозначені складні прислівники з частками будь-, -будь, -небудь, казна-, -то, хтозна-: аби-то, будь-де, будь-коли, будь-куди, де-небудь, десь-то, казна-де, казна-коли, коли-будь, коли-небудь, куди-будь, куди-небудь, так-то, хтозна-як, як-небудь.

г) Складні прислівники, утворені з двох прислівників: вряди-годи, десь-інде, десь-інколи, сяк-так та ін.

д) Складні прислівники, утворені повторенням слова або основи без службових слів або зі службовими словами між ними: будь-що-будь, віч-на-віч, всього-на-всього, далеко-далеко, де-не-де, коли-не-коли, ледве-ледве, ось-ось, пліч-о-пліч, хоч-не-хоч, як-не-як.