Роль домашніх завдань  в розвитку творчих здібностей учнів

      Метою домашньої навчальної роботи учнів як форми організації пізнавальної діяльності учнів є розширення знань учнів, привчання їх до регулярної самостійної на­вчальної роботи, формування вмінь самоконтролю, вихо­вання самостійності, активності, почуття обов'язку та від­повідальності. Вона тісно пов'язана з уроком. Цей зв'язок полягає в тому, що пізнавальна діяльність на уроці потре­бує додаткової роботи: вправляння у застосуванні правил, розв'язанні завдань, знаходженні в підручнику відповідей на запитання вчителя та ін. Виконуючи домашнє завдан­ня, учні готуються до сприймання нового матеріалу на нас­тупному уроці. Однак це не означає, що домашню навчаль­ну роботу слід обов'язково давати на кожному уроці. До­цільність, корисність її обумовлюється процесом уроку. Для успішної самостійної роботи вдома учень повинен бути уважним і спостережливим, вміти запам'ятовувати, мислити, цінувати й розподіляти час, фіксувати прочитане, побачене, почуте (тези, конспект, реферат, анотація, рецензія та ін.).

Учителі української мови та літератури задають учням різноманітні домашні завдання: робота з текстом підручника, виконання різноманітних вправ, письмових, графічних робіт, розв'язування задач. Педагоги нерідко рекомендують учням прочитати статтю в науково-по­пулярному виданні, переглянути кінофільм, поспілкува­тися на відповідну тему з тією чи іншою особою, спостерег­ти природне або побутове явище, провести дослід та ін.

Даючи домашнє завдання, вчитель коментує способи його виконання. Якщо певний вид роботи звичний для уч­нів, то можна лише зазначити, який матеріал слід опрацю­вати. Не варто упродовж тривалого часу пропонувати од­нотипні завдання, тому що учні можуть втратити інтерес до них. Домашні завдання повинні містити елемент новиз­ни, передбачати нові варіанти їх виконання. В окремих ви­падках доцільно давати учням індивідуальні завдання, які допомагають усунути прогалини у знаннях. Такі завдання для сильніших учнів покликані підтримувати інтерес до певного виду роботи.

Одним із засобів організації самостійної науково-пошу­кової роботи учнів є використання у навчально-виховному процесі випереджаючих пізнавальних завдань. Таке зав­дання спрямовує учнів на самостійне оволодіння матеріа­лом до його вивчення за програмою, сприяє формуванню в них позитивної мотивації до навчання, готовності до само­освіти, вмінь і прийомів розумової діяльності.

Випереджувальні завдання учні виконують добровільно, за їх невиконання поганої оцінки не виставляють. Вибір та ви­конання таких завдань враховує інтереси та навчальні мож­ливості учня, зону його найближчого розвитку. Воно може бути пов'язане з читанням додаткової художньої літерату­ри, спостереженнями за розвитком сюжету, практичною та дослідницькою роботою, зі складан­ням власних завдань, пошуком навчального матеріалу.

Фронтальні та групові роботи організовують з метою привчання учнів до самостійного вивчення нового матеріа­лу за підручником, посібником, на основі самостійно здо­бутих даних. Індивідуальні завдання дають учням з висо­ким та середнім рівнями пізнавальної діяльності з метою поглиблення та розширення знань, розвитку їх творчих за­сад. Учням з низьким рівнем самостійності такі завдання пропонують з метою запобігання та ліквідації прогалин у знаннях, розвитку мислення.

Під час виконання випереджувальних завдань учні отри­мують допомогу від учителя через інструктаж, складання планів, пам'яток, карток-підказок тощо.

Завершенням роботи над випереджувальними завданнями можуть бути відповіді на запитання, повідомлення, написання творів, доповідей, рефератів,  вико­нання малюнків, експериментів, виготов­лення наочних посібників тощо.

Визначаючи обсяг домашньої навчальної роботи з кож­ного предмета, вчителі повинні виходити з того, що вона має вкладатися в загальні часові межі домашньої навчальної ро­боти учнів: у 4—5 класах — до 2 год., у 6—7 — до 2,5 год., у 8 — до               3 год., у 9— 11 класах — до 4 год. Цей обсяг не повинен перевищувати третини зробленого на уроці у 1 — 7 класах і половини — у 8—11 класах. Напередодні вихідних і святкових днів домашніх завдань учням не задають. Домашнє завдання пропонують у той момент, коли воно природно випливає з процесу пізнавальної діяльності (в середині, наприкінці уроку), але не тоді, коли пролунав дзвінок.

Украй важливо привчити школярів виконувати до­машнє завдання самостійно. Якщо учневі важко впорати­ся з ним самому, старші можуть допомогти йому тільки на­відними запитаннями, нагадуваннями про подібну ситуа­цію в попередніх завданнях та ін. Обов'язок учителів і батьків — створити дитині належні умови (вона повинна мати вдома своє робоче місце, необхідні посібники) і при­вчити її виконувати завдання в день його отримання, напе­редодні термінів виконання, під час самостійної роботи дотримуватися певних педагогічних вимог. Виконання до­машніх завдань у школах-інтернатах і групах подовжено­го дня здійснюється під безпосереднім керівництвом педа­гога (вчителя або вихователя), що є певною перевагою. Обов'язкове для всіх і щоденне виконання домашніх зав­дань виробляє звичку до систематичної самостійної на­вчальної праці, формує раціональні прийоми самостійної роботи.

Успішність учнів значною мірою залежить від їх умін­ня організувати виконання домашніх завдань. З цією метою учитель під час уроку роз'яснює зміст і методику виконання завдань. На уроках використовують роботу з підручником, довідковою літературою, проведення спосте­режень і дослідів, самоперевірки, необхідні учневі під час виконання домашніх завдань. У багатьох школах є стенди «Учись вчитися», які містять матеріали про правильну ор­ганізацію самостійних занять, виконання домашніх за­вдань, застосування знань. Практикують також спеціаль­ні бесіди з учнями. Бажано, щоб діти ділилися своїм досві­дом підготовки домашніх завдань, розповідали, як вони долають труднощі.

Класний керівник повинен цікавитися дозуванням до­машніх завдань, запобігати перевантаженню учнів, дома­гатися того, щоб учителі детально інструктували їх, розпо­відали і показували, як виконувати домашні завдання з окремих предметів.

Важливими умовами ефективності самостійної роботи учнів є систематична перевірка вчителем виконання до­машніх завдань, об'єктивне оцінювання їх результатів. Цьому сприяє систематична перевірка ведення учнями за­писів у щоденнику, що допомагає посилити контроль за виконанням домашніх завдань.

МО вчителів української та російської мови та літератури

Анонси нових (сучасних) форм домашніх завдань з літератури з досвіду вчителів-філологів

Зміст завдань

-        порівняти переклади твору різними авторами, зіставити літературний твір з його екранізацією; -        скласти інформаційне гроно (історико-літературної доби, життєпису письменника, рис характеру літературного героя); -         скласти головоломку, в якій визначити головну думку твору…; -        створити презентацію творчого шляху письменника; -        скласти фанфік-сонгфік до твору; -        створити панораму життя літературного героя або автора твору; -        підготувати тести для перевірки знань змісту твору (для учнів класу); -        переказати епізоди опису природи (пейзажу) та з’ясувати їх роль у творі ; -        скласти тези життєвого шляху письменника; -        скласти письмову пам’ятку….; -        придумати нові пригоди…..; -        скласти опорно-логічну схему з теми; -        скласти фанфік (гумореску) до вивченого твору; -        скласти маршрут подорожі літературного героя; -        написати лист герою або авторові твору; -        скласти власний варіант кінцівки твору; -        взяти інтерв’ю в письменника; -        відтворити сюжет твору за наявними предметами; -        створити художню рекламу до твору; -        скласти піраміду життєвих цінностей письменника, героя твору; -        скласти тести за змістом твору; -        скласти власний сонет, баладу, рубаї; -        скласти вікторину за прочитаним твором; -        за описом зовнішності героя намалювати його портрет; -        переказувати твір від імені головного героя; -        скласти анкету літературного героя; -        скласти питання для батьків за змістом актуального твору; -        відтворити події сюжету твору створенням діафільму; -        скласти власне оповідання, в якому всі слова розпочинаються з однієї й тієї ж літери; -        визначити композиційну побудову твору; -        скласти асоціативний кущ або ряд до вивченого терміну, образу літературного героя; -        дослідницька робота: укласти словничок місцевих діалектів; -        виступити з промовою на захист літературного героя.

ЗНО. Власне висловлення. Таблиця прикладів до творів

		Тема		Приклад з літератури	Приклад з життя або історії
	1.	Кохання		Г.Тютюнник «Три зозулі з поклоном», Л.Костенко «Маруся Чурай», І.Франко «Зів’яле листя», Т.Шевченко «Катерина», І.Котляревський «Наталка Полтавка», Г.Квітка-Основ’яненко «Маруся», Л.Українка «Лісова пісня», М.Коцюбинський «Тіні забутих предків», М.Вовчок «Максим Гримач»	1.Ромео і Джульета Франко збірка «Зів’яле листя» 2.Роксолана
	2.	Митець  та суспільство. Роль митця		І.Франко «Мойсей», Л.Костенко «Маруся Чурай», М.Коцюбинський « Intermezzo», Л.Костенко «Страшні слова…», Є.Маланюк «Стилет чи стилос?»	Діяльність Шевченка, Стуса, Сковороди
	3.	Мова		В.Самійленко « Українська мова», П.Куліш «Мина Мазайло», О.Олесь «О слово рідне…»	Валуєвський циркуляр, Шевченко, Котляревський (зачинатель і основоположник) Ємський указ, Агатангел Кримський - мовознавець Петро Яцик –меценат В’ячеслав Вакарчук Руслана Лижичко
	4.	Морально-етичні цінності(милосердя, совість,честь)-  матеріальні цінності		Г.Сковорода «Всякому місту...», П.Мирний «Хіба ревуть воли…», О.Кобилянська «Земля», Л.Українка «Лісова пісня», М.Хвильовий «Я романтика», Ю.Яновський «Подвійне коло», В.Підмогильний «Місто», Карпенко-Карий «Мартин Боруля»	Мати Тереза Меценати
	5.	Батьки та діти Родина Повага до батьків		І.Нечуй-Левицький «Кайдашева сім’я», М.Хвильовий «Я романтика», О.Довженко «Зачарована Десна», В.Симоненко «Лебеді материнства»,  А.Малишко «Пісня про рушник» Яновський «Подвійне коло»	Повчання Володимира Мономаха
	6.	Дружба		П.Мирний  «Хіба ревуть воли…» (Чіпка,Грицько) Підмогильний «Місто»
	7.	Призначення Сенс життя		Г.Сковорода «Бджола та Шершень», В.Винниченко «Момент» «Два кольори»	Афоризми Сковороди
	8.	Патріотизм		Т.Шевченко «Мені однаково…», О.Довженко «Україна в огні», В.Сосюра «Любіть Україну» «Лебедіматеринства»Симоненко	Друга світова війна, Стус
	9.	Інтернет,мистецтво (книга,театр)		Театр Корифеїв	Бібліотека Ярослава Мудрого Театр Л. Курбаса  «Березіль» , кіностудія Довженка, Параджанов «Тіні...» бібліотека Македонського
10.			Історія Уроки історії	О.Довженко «Україна в огні», І.Багряний «Тигролови», Т.Шевченко «Гайдамаки», «Кавказ»	Тоталітарний режим Друга світова війна Повчання В. Мономаха
11.			Еміграція	В.Стефаник «Камінний хрест»	Поети- емігранти (Маланюк,Багряний) «Празька школа» -Теліга «Нью-Йоркська школа» - Андієвська
12			Народознавство, традиціі, звичаї	«Маруся»Квітка-Основ’яненко, «Тіні...»Коцюбинський, «Енеїда»Котляревський
13			Земляки		Сосюра, Куїнджі, Стус.

ЦІКАВО

Цікавинки

ОПОРНІ СХЕМИ ДЛЯ АНАЛІЗУ ЛІТЕРАТУРНИХ ТВОРІВ

ОПОРНІ СХЕМИ

ДЛЯ АНАЛІЗУ ЛІТЕРАТУРНИХ ТВОРІВ

СХЕМА АНАЛІЗУ ЛІРИЧНОГО ТВОРУ

1. Автор, його місце в літературі

2.    Тематичне спрямування всієї творчості

3.    Які життєві обставини дали імпульс для написання твору (якщо відомо)

4.    Назва твору (алегорична, метафорична, символічна, сюжетна, образна (чи ні), інтригуюча (чи ні)

5.    Тема поезії та провідні мотиви

6.    Ідея

7.    Жанр

8.    Композиція (якщо є)

9.    Ліричний герой

10. Образи, символи (якщо є) твору

11. Сюжетні лінії (якщо є)

12. Настрій (мінор, мажор)

13. Художні засоби

14. Віршований розмір, рима

15. Місце твору в доробку поета

16. Його актуальність на сьогодні

17. Ваші роздуми та почуття, навіяні поезією

СХЕМА АНАЛІЗУ ЛІРИЧНОГО ТВОРУ

1.    Короткі відомості про автора (ті, що допомагають краще

зрозуміти специфіку даного твору)

2.    Історія написання твору

3.    Жанр твору (інтимна, пейзажна, громадянська, релігійна,

філософська лірика тощо)

4.    Провідний мотив твору

5.    Композиція твору

6.    Ключові образи твору

7.    Які мовні засоби сприяють емоційному наснаженню твору (лексика, тропи, фігури, фоніка тощо)

8.    Віршування (види рим, спосіб римування, віршовий розмір, вид строфи), його роль у розкритті провідного мотиву твору

9.    Підсумок

СХЕМА АНАЛІЗУ  ЕПІЧНОГО І ДРАМАТИЧНОГО ТВОРУ

1.    Короткі відомості про автора (ті, що допомагають краще

зрозуміти специфіку даного твору)

2.    Історія написання і видання твору

3.    Жанр

4.    Життєва основа (ті реальні факти, які стали поштовхом і матеріалом твору)

5.    Тема, ідея, проблематика

6.    Композиція твору, конфлікт, особливості сюжету, їхня роль у розкритті проблем

7.    Роль поза сюжетних елементів (авторських відступів, описів, епіграфів, присвят,  назви твору тощо)

8.    Система образів, їхня роль у розкритті проблем твору. Художні деталі

9.    Мовностильова своєрідність твору (на рівні лексики, тропів, синтаксичних фігур, фоніки, ритміки)

10. Підсумок (художня цінність твору, його місце у доробку автора та в літературі, сприймання твору в добу письменника та його сучасне прочитання)

СХЕМА АНАЛІЗУ ЛІРИЧНОГО ТВОРУ

(За О.Астаф’євим та О.Ковальчуком)

1.    У межах якої художньої схеми народився цей твір?

2.    Спектр мотивів (які домінують серед них)?

3.    Особливості конфліктної ситуації. Пафос твору. Жанр та родова домінанта твору.

4.     Ліричний «Сюжет» і своєрідність його розгортання:

·       Сюжет епічного плану;

·       Сюжет як плин почуттів автора;

·       Сюжет як символіко-міфологічна модель;

·       «нереалізований» сюжет (одномоментний вибух почуттів).

5.    Композиція твору як подія на окремі змістові блоки і елементи композиції (діалоги, фрагменти пейзажу, портрети). Композиційна функція тропів і синтаксичних фігур.

6.    Автор – автор-оповідач, ліричний герой твору, герой та персонажі й інші форми вираження авторської свідомості.

7.    Особливості мовно-образної організації твору та її зв'язок з окремими композиційними частинами

8.    Ритм і метр (а також: строфіка, фоніка, способи римування)

9.    Місце поезії у творчості письменника, у межах течії, школи, групи, у національній літературі загалом.

СХЕМА АНАЛІЗУ ЛІРИЧНОГО ТВОРУ

(За О.Кучерявою)

1.    Вид поезії

2.    Тема твору

3.    Філософічність, психологізм поезії

4.    Сюжетна основа твору (якщо вірш сюжетний)

5.    Ліричний герой. Хто він такий?

6.    Який образ є внутрішнім стрижнем твору?

7.    Чи є в даній події символи? Їх значення зміст.

8.    Які мовні засоби сприяють емоційному наснаженню твору (епітети, метафори, антитеза, порівняння, здрібнілі форми, окличні та запитальні речення, діалог, три крапка тощо)?

9.    Віршований розмір, особливості рими.

10. Своєрідність художньої форми, художня деталь.

11. Яке почуття домінує у вірші (сповідь, зізнання)?

12. Як досягає автор динаміки образу?

13. Авторська оцінка зображуваного

14. Цілісність твору

15. Духовно-естетична цілісність твору.

СХЕМА АНАЛІЗУ ЛІРИЧНОГО ТВОРУ

(За О.Кучерявою)

1.     Тема твору

2.     Провідний ліричний мотив

3.    Жанр твору

4.    Аналіз сюжетно-композиційної структури тексту (з характеристикою системи образно-художніх засобів, характерної

для кожної частини твору).

СХЕМА АНАЛІЗУ ВІРШОВАНОГО ТВОРУ

 (Козлов А.В., Козлов В.В.)

А) ВІРШ, ПІСНЯ, СОНЕТ

1.     Назва

2.    Епіграф

3.    Розмір і система віршування

4.    Засоби творення – мовні, мовно-поетичні

5.    Рід літератури

6.    Найвиразніші засоби образності, образи й характери людей чи суспільних (природних явищ) тощо.

7.    Тема, проблема, ідея твору.

8.    Цінність твору (художня, естетична, суспільна).

Б) ОДА, БАЛАДА

1.    Назва

2.    Засоби та прийоми творення (загальна характеристика)

3.    Форма (будова) композиція твору

4.    Образи і характери людей та яви

5.    Система образів і сюжет

6.    Тема і тематика

7.    Проблема і проблематика

8.    Ідея та ідейний зміст

9.    Цінність твору (художня, естетична, суспільна).

В) ПОЕМА

1.    Назва

2.    Мовно-нормативні та мовно-поетичні засоби

3.    Загальна темпоритмічна характеристика

4.    Форма і композиція твору

5.    Повноцінні і всебічні характеристики героя чи антигероя

6.    Загальна характеристика другорядних діючих осіб (персонажів)

7.    Система образів і сюжет

8.    Конфлікт твору і його основні елементи

9.    Тема і тематика

10. Проблема та ідея твору

11. Проблематика та ідейне багатство

12. Цінність твору (художня, естетична, суспільна).

АНАЛІЗ ТВОРІВ ВЕЛИКИХ ТА СЕРЕДНІХ

ЕПІЧНИХ ФОРМ

(РОМАН, ПОВІСТЬ, ПОЕМА)

(Див. Крайнікова Т. Аналіз художніх творів)

1.              Історія написання

2.              Життєва основа і тема твору

3.              Жанрові особливості тексту

4.              Образна система. Групування персонажів. Образи як виразники та носії ідеї.

5.              Сюжет твору, взаємозв’язки сюжетних ліній. Поза сюжетні

елементи (ліричні відступи, вставні новели тощо), їх функціонування в структурі художнього тексту

6.              Роль пейзажу та інтер’єру в композиції твору

7.              Пафос твору

8.              Мова твору

АНАЛІЗ ТВОРІВ МАЛОЇ ПРОЗИ

(ОПОВІДАННЯ, ЕТЮД, НОВЕЛА, НАРИС)

1.    Жанр твору

2.    Тема

3.    Авторський контекст та образна система.

Ідейна спрямованість твору

4.    Особливості сюжету та композиції

5.    Мовно-стилістична майстерність автора

АНАЛІЗ П ЄСИ

1.    Жанр твору

2.    Ідейно-тематична основа п’єси

3.    Сюжет п’єси. Сутність конфлікту. Роль авторських ремарок.

4.    Образи-персонажі. Прийоми творення характерів п’єси.

5.    Мова персонажів

АНАЛІЗ ПОЕЗІЇ

1.                  Тематична приналежність поезії (громадянська, філософська, інтимна, пейзажна)

2.                  Жанр ліричного твору (елегія, ідилія, ода, медитація тощо)

3.                  Мотиви та лейтмотив поезії. Її ідейний зв'язок з іншими  творами у збірці, періоди творчості, спадина митця

4.                  Будова поезії, строфіка, розмір, римування

5.                  Особливості поетичної мови: фоніка-тропіка – синтаксис.

СХЕМА АНАЛІЗУ ПРОЗОВОГО ТВОРУ

(Козлов А.В., Козлов Р.В.)

При аналізі прозових творів акценти зміщуються на образи, систему образів, конфлікт, тематику, повноцінність і багатогранність образів тощо, а тому рекомендуємо приблизно такі схеми (параметри ) аналізу

НОВЕЛА, ОПОВІДАННЯ

1.    Назва

2.    Скільки і які епізоди, події зображені

3.    Якими основними засобами і прийомами творяться образи чи характери людей?

4.    Характери чи образи основних персонажів (героя й антигероя повніше)

5.    Тема твору

6.    Проблема та ідея твору

7.    Цінність твору (художня, естетична, суспільна).

ПОВІСТЬ

1.    Назва

2.    Загальна характеристика засобів та прийомів творення

3.    Форма і композиція твору

4.    Всебічний і повний аналіз особи героя чи антигероя (або й обох у порівнянні)

5.    Загальна характеристика інших діючих осіб (персонажів) – система образів

6.    Характер конфлікту

7.    Тема і тематика

8.    Проблема і проблематика

9.    Ідея та ідейний зміст

10.   Цінність твору (художня, естетична, суспільна).

РОМАН, РОМАН-ТРИЛОГІЯ, РОМАН-ЕПОПЕЯ

1.    Назва (повний аналіз)

2.    Загальна характеристика засобів

3.    Загальна характеристика прийомів з виокремленням найважливішого чи найважливіших прийомів

4.    Форма твору і головні сюжетні лінії

5.    Композиція і сюжет

6.    Найповніший аналіз героя та антигероя і, при наявності обох, зіставлення їх

7.    Окремі характеристики другорядних персонажів і тих груп, що стоять за героєм та антигероєм

8.    При наявності, характеристики сил, що не мають чітко визначеної схильності ні до позитивного, ні до негативного начал

9.    Система образів і конфлікт

10. Тема і тематика

11. Проблема і проблематика

12. Ідея та ідейне багатство

13.       Цінність твору (художня, естетична, суспільна).    

СХЕМА АНАЛІЗУ  ДРАМАТИЧНОГО ТВОРУ

(Козлов А.В., Козлов Р.В.)

(аналізується особливо уважно і специфічно)

1.    Незалежно від того, як написана п’єса – віршом чи прозою, акценти тут набагато  відмінні від аналізу творів поезії і прози:

А) оскільки в п’єсі говорять тільки діючі особи, особлива увага приділяється саме мові діючих осіб;

Б) виходячи з того, о драматургія – це передовсім дія і протидія людей, слід особливу увагу приділяти конфлікту;

 В) оскільки в драматургії жанри визначають передовсім за тим, який характер має конфлікт (трагічний, драматичний чи комічний), необхідно особливо глибоко й обґрунтовано визначити жанр твору.

2.    Жанр твору в драматургії визначається ще в плані форми й змісту окремо.

З цих та й інших причин пропонуємо наступні схеми аналізу п’єс:

А) ОДНОАКТНІ ПЄСИ, ДРАМАТИЧНІ ЕТЮДИ, ДРАМАТИЧНІ КАРТИНИ, СЦЕНИ тощо:

1. назва

2. Авторське визначення жанру твору, місця і часу дії

3. Індивідуальні особливості мови головних та другорядних діючих осіб

4. Загальна характеристика засобів та форм дії і взаємодії (хоча б провідних) дійових осіб

5. Форма твору і сюжет

6. Система образів і суть протистояння (суперечності) між героєм і антигероєм, позитивними і негативними силами

7. Конфлікт і процес його розвитку: зав’язка розвиток (загострення) подій (зіткнень), кульмінація, розв’язка

8. Ідейно-естетична сутність та потенціал конфлікту

9.  Естетична ідея твору

10. Цінність твору (художня, естетична, суспільна)

Б) БАГАТОАКТНА П ЄСА:

1. Назва

2.  Авторське визначення жанру твору

3. Авторські представлення діючих ост

4. Авторські пояснення, вказівки на час і місце та суспільні координати дії, ремарки тощо.

5. Форма і композиція твору

6. Детальні мовні характеристики діючих осіб

7. Характери (образи) діючих осіб – передовсім героя та антигероя

8. Причини і сутність протистояння героя та антигероя чи інших протидіючих сил

9. Тип і характер конфлікту (трагічний, драматичний чи комічний)

10. Етапи розв’язку конфлікта: зав’язка, розвиток подій, кульмінація, розв’язка.

11. Естетична сутність конфлікту

12. Тема і тематика

13. Проблема та ідея твору

14. Проблематика та ідейний зміст

15.  Жанр твору і авторське визначення жанру

16. Цінність твору (художня, естетична, суспільна).

СХЕМА АНАЛІЗУ ЕПІЧНОГО ТВОРУ

(Косенко Н.)

1.    Автор, його місце в літературі

2.    Автобіографічні та біографічні відомості, пов’язані з життєвою основою твору

3.    Соціально – суспільні умови, в яких був написаний твір

4.    Назва твору (алегорична, метафорична, символічна, сюжетна, влучна (чи ні), образна (чи ні) та ін.)

5.    Жанрові особливості

6.    Тема

7.    Ідея

8.    Художній конфлікт (соціальний, побутовий, психологічний)

9.    Композиція (експозиція, зав’язка конфлікту, розвиток дії, кульмінація, розв’язка конфлікту)

10. Правда та художній вимисел

11. Проблематика твору

12. Аналіз художніх образів

13. Мова автора як своєрідність його індивідуального почерку та ліричні відступи

14. Народність твору

15. Роль твору в суспільному житті свого часу

16. Актуальність ( так чи ні) його сучасників

17. Вплив яких відомих вам авторів відчувається (чи ні) в даному творі

18. Відгуки критиків та інших діячів мистецтва

19. Екранізація та сценічні постановки (якщо є). чим авторський задум відрізняється від режисерського втілення?

20. Мої думки з приводу прочитаного

СХЕМА АНАЛІЗУ ХУДОЖНІХ ОБРАЗІВ

(Косенко Н.)

1.    «Анкетна» характеристика героя (хто? Звідки? Якого роду? Чим займається?)

2.    Персонаж епізодичний, другорядний чи головний

3.     ЧИ є в нього прототип?

4.    Портрет героя (відповідність чи невідповідність його внутрішньому світу)

5.    Характер персонажа поданий у розвитку чи епізодично

6.    Соціальне звучання образу

7.    Пов’язані з даним героєм проблеми, які порушує автор

8.    Психологічна складність характеру (духовне багатство, моральна краса чи потворність, їх співвідношення в душі героя).

9.     Місце і роль персонажа  в сюжеті. Чи  пов'язаний він з іншими героями (зв’язком кармічним (життєвим), емоційним, духовним)?

10.  Мова як засіб самовираження персонажа

11. Ставлення до нього інших дійових осіб

12. Ставлення автора до свого героя

13. Актуальність проблем, порушених письменником через даний персонаж

14. З якими відомими вам героями перегукується образ даного твору? Що в них спільного, а що відмінного?

15. Моє сприймання героя

16. Пантонімічне представлення персонажа.

ПООБРАЗНИЙ АНАЛІЗ ТВОРУ

Виконай дії у формі алгоритму:

1 крок *** Визнач із ряду образів головні і другорядні.

2 крок *** Добери докази і доведи, чому дані герої є головними.

3 крок *** Здійсни словесний малюнок образу на основі творчої уяви, використавши художньо виражальні засоби (портрет, описи, вчинки, авторську мову, мову персонажів).

4 крок ***  Розкажи про життєву долю героя.

5 крок *** Проаналізуй вчинки та поведінку образу.

6 крок *** Простеж його ставлення до інших героїв, а їхнє – до нього.

7 крок *** Розкажи про ставлення персонажа до природи, тварин (якщо є потреба).

8 крок *** З’ясуй, чи має він мету у житті і яку. Проаналізуй її.

9 крок *** Визнач коло його громадських та особистих інтересів, захоплень.

10 крок *** З’ясуй, чи має герой активну життєву позицію.

11 крок *** Проаналізуй авторське ставлення до персонажа.

12 крок *** Дізнайся думки твоїх товаришів про нього, порівняй зі своєю.

13 крок *** Розкрий роль другорядних героїв твору.

14 крок *** Підбий підсумки своєї роботи.

ПРОБЛЕМНО-ТЕМАТИЧНИЙ АНАЛІЗ ТВОРУ

Виконай дії у формі алгоритму:

1 крок *** Визнач основну проблему твору (під проблеми, якщо це необхідно).

2 крок *** Добери фактичний матеріал для доказу проблеми (підпроблеми).

УВАГА!!!

3 крок ***

Якщо ти погоджуєшся зі всім, виконай наступні дії	Якщо у вас виник диспут на основі суперечливих суджень, то виконай такі дії:
	1.    Висунь тезу від супротивного. 2.    Добери аргументи для доказу. 3.    Прокоментуй дібрані аргументи.

4 крок *** Знайди засоби вираження авторського ставлення до зображуваного.

5 крок *** З’ясуй роль авторських  зображувально-виражальних засобів мови.

6 крок *** Узагальни та систематизуй дібраний фактичний матеріал.

7 крок *** Склади план відповіді.

8 крок *** Підбий підсумки виконаного.